Їхніх імен ще досі бояться?
Імена українських військовиків та політичних діячів Степана Бандери та Романа Шухевича Міністерство освіти вилучило з переліку осіб, про які треба знати, аби скласти цьогорічне незалежне оцінювання з історії України.
Їх замінили на Миколу Щорса і Юрія П’ятакова, повідомляє ZIK.
УП звернулася за коментарем до прес-служби Міносвіти. Там сказали, що не знайомі з такою інформацією і попросили надіслати інформаційний запит.
Микола Щорс – уродженець Чернігівщини, офіцер Російської Імператорської армії часів Першої світової війни, один із творців перших українських радянських військових підрозділів у 1918 році. В лютому 1919 року вибив війська Директорії УНР з Києва, захопивши місто.
Загинув у серпні 1919 року в боях із союзною армією УНР і ЗУНР на Житомирщині. Обставини його смерті досі є таємничими – Щорса вбили зблизька, можливо, це зробили більшовицькі агенти з Москви. Завдяки фільму Олександра Довженка “Щорс” став канонічною іконою більшовицької боротьби в Україні, “українським Чапаєвим”.
Юрій (Георгій) П’ятаков – уродженець Черкащини, член Центральної Ради від більшовицького відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії. Брат одного з лідерів Січневого повстання 1918 року в Києві Леоніда П’ятакова. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України 1919 року. Чоловік народного секретаря внутрішніх справ радянської УНР Євгенії Бош.
П’ятаков був одним із очільників винищення білогвардійських офіцерів у Криму в 1920 р. У 1921-23 рр. керував вугільним виробництвом Донбасу, потім працював на економічних посадах у Москві, вважався одним із найкращих радянських господарників. Розстріляний під час сталінських репресій у 1937-му за звинуваченням у створенні троцькістського підпілля з наміром “відірвати Україну від СРСР”.
www.istpravda.com.ua
отак і живемо. ні, щоб домовитись, написати український підручник історії, який би об’єднав різні точки зору і згадати в ньому і тих і інших. нє, одним конче треба випиляти звідти Петлюру, іншим Щорса, а третім Махна. хоч історія кожного як людини і як діяча по своєму цікава і повчальна. мене в сім’ї виховували на неписаній традиції, що всі люди – козаки. а нашим дітям що пропонують? єдина надія – що життя всіх і без підручників навчить, кому цікаво – і так дізнається.