29 квітня у Золотоноші на Черкащині відкрили пам’ятник на місці переможного бою “чорних запорожців” під час Першого зимового походу Армії УНР. Пам’ятник споруджено за ініціативи голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка. Цього дня біля монумента, на якому зображені запорожці, що рубають двоголову хижу птаху, Юрій Ткаченко нагородив сучасних українських воїнів, які продовжуть війну проти одвічного ворога, який знову намагається загарбати українську землю, як і сотню років тому…
У грудні 1919 року війська Дієвої Армії УНР, здавалося б безнадійно затиснуті у так званому «трикутнику смерті», відважилися на безпрецедентний крок – вирушили тилами ворожих Червоної та Добровольчої армії, громлячи і білих, і червоних окупантів – розпочався Перший зимовий похід Армії УНР, одна із найяскравіших сторінок Української революції, 100-річчя якої ми нині відзначаємо.
Як гостра шабля, українські війська пронизали ворожі полчища по всій території Правобережжя – зокрема, похід пройшов через усю територію Черкащини, з боями під Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою… У лютому 1920-го вістря цієї шаблі було вже у лівобережній Золотоноші, окупованій ворогом. Для чорних запорожців полковника Петра Дяченка це стало «крайньою», найбільш східною точкою переможного походу.
Дніпро перейшли по кризі 13 лютого, співаючи «Ще не вмерла Україна…» Наказ на штурм Золотоноші отримали 14 лютого під час відпочинку у Деньгах.
О 5-й годині ранку 15 лютого кавалеристи «чорношличників» під командуванням латиша Карліса Броже першими увірвалися на вулиці захопленої більшовиками Золотоноші. Ті події пам’ятають стіни уцілілих до наших днів будівлі старої гімназії, де чорні запорожці понесли перші втрати у бою та церква, біля якої ми нині відкриваємо пам”ячник – тут чорні запорожці отримали блискучу абсолютну перемогу над ворогом.
У тому бою біля стін собору командир полку чорних запорожців Петро Дяченко мав коротку «персональну дуель» з командиром червоних – вони вистрілили практично водночас, при цьому комісар загинув, а полковник чорних запорожців отримав поранення. В цей час підоспіли ординарці Дяченка – під їхніми шаблями більшовики почали втікати через Золотоношку, де були перебиті вогнем з гвинтівок і кулеметів.
Полк мав втрати: чотирьох козаків убитими, трьох поранених та 9 поранених коней. Ворог втратив значно більше – до 100 чоловік.
Наступного дня, 16 лютого «чорношличники» отримали наказ про поверненя на захід. У наказі йшлося про те, що місія переможного походу виконана…
Нині на місці того бою постав пам’ятник - як нагадування про Героїв минулого, чий дух воскрес в Героях сучасності…
Петро ДОБРО
