Нинішньої осені стартувала співпраця 8-го Куреня ім. П.Калнишевського Вільного козацтва австралійського Мельбурна та Вільного Козацтва Холодного Яру. Першими на зв’язок вийшли наші австралійські Побратими – після того, як знайшли в Інтернеті фільм «Вогонь Волі» про подорож отця Василя Циріля, Олега Островського, Андрія Кравця та Володимира Гамалиці від церкви Петра Калнишевського у Холодному Яру – на Соловки, російський острів серед Білого моря, де спочив останній Кошовий Петро Калнишевський. Після того з’явилася черга дивовижних співпадінь, які інакше, аніж Божим провидінням, не назвеш…
В середині жовтня з Австралії козаки Куреня ім.П.Калнишевського передали тисячу доларів пожертви на будівництво церкви Петра Калнишевського у Холодному Яру. Церемонія передачі коштів і супровідного листа з Австралії відбулася у Тернівці Смілянського району Черкащини. А саме у Смілі 20 жовтня 1886 року народився один із засновників Вільного Козацтва, філіали якого нині є по всьому світу – отаман Яків Водяний.
Він був делегатом Першого з’їзду вільного Козацтва у Чигирині (1917 р.), а потім – одним із чільних Отаманів Холодного Яру, став автором літературної драми-спогаду «Холодний Яр». В часи гонінь холодноярський отаман Яків Водяний певний час був на еміграції… в Австралії. Цікаво співпало, що саме 20 жовтня, у день чергової річниці народження отамана Водяного, Вільне Козацтво у австралійському Мельбурні святкувало Покрову…
Вражений співпадінням, я тільки трохи «копнув» історію українців на еміграції Австралії і серед перших же славних імен українських емігрантів знайшов Марину Березовську – класичного хореографа, великого вчителя українського танцю.
Від 1949 року пані Марина жила на еміграції в Австралії – перші 7 років у Перті, а відтоді – у Мельбурні, де стала співзасновницею Балетної компанії Західної Австралії ( West Australian Ballet Company).Викладала характерний танець в різних балетних школах, у тому числі в Балетній Академії Борованського, Австралійській балетній школі (The Australian Ballet) та Вікториянському коледжі мистецтва.Проводила семінари з класичного і характерного танців в університетах США.
У 1989 р. вона стала хореографом українського ансамблю «Байда козаки». За заслуги у розвитку танцювального мистецтва австралійський уряд надав М. Березовській надзвичайно високе звання члена Ордену Австралії (англ. Order of Australia) – 1984 року.
Чому так детально пишу саме про цю мирну жінку, яка ніколи не тримала шаблю у руках, але багато зробила для здобуття Україною волі і для популяризації України у світі? Та тому, що дівоче прізвище пані Марини Березовської – Нарбут. Вона – донька знакового в історії України художника Георгія Нарбута – автора практично усієї державної символіки часів Визвольних змагань початку ХХ століття. Це він малював ескізи герба і державної печатки Української держави, перших українських грошей і поштових марок, навіть ескізи мундирів українського війська… Георгій Нарбут мав двох дітей: доньку Марину й сина Данила. Данило Нарбут, так само, як і батько, став відомим художником, був сотником УПА, прославився серією портретів українських гетьманів і кошових отаманів. А останні роки життя жив і творив у Черкасах на Дніпрі – місті, де знаходиться редакція «Козацького краю»…
Все у цьому світі буває не випадково, і відстань між Черкащиною і Мельбурном вже не видається такою великою…
Петро ДОБРО