Фельдшер родом із Сум радить не сумувати за жодних обставин, пише “Козацький край”.
«Чарівний захід сонця Сходу України, – так підписав своє оновлене фото у соцмережах Дмитро Довгополов (позивний «Кокос») у липні 2022-го. Це було не тільки нове фото – це стало новим етапом у житті фельдшера з міста Суми, який скоро вже рік, як зголосився добровольцем до Першого добровольчого мобільного шпиталю.
Його точно не можна назвати тим, хто уникає пригод: у свої 35 років встиг попрацювати за кордоном: не тільки в тихій Польщі, а й у буремній Лівії, де в оточеній повстанцями «діловій столиці» країни, – місті Місурата на Середземному морі, – медик вперше чув звуки стрілянини…
Не думав тоді, що у своєму рідному місті на річці Псел у лютому-березні 2022-го почує значно сильнішу канонанду, коли агресори з сусідньої росії спробують штурмувати Суми і зламають об них зуби. Вже в ті дні Дмитро навчився працювати з максимальним навантаженням – займався медевакуацією поранених з розбитих снарядами, ракетами і бомбами житлових кварталів донедавна мирного міста.
В ПДМШ зголосився, як тільки вдома стало тихіше. На Донеччині, де окупанти намагаються втілити мрії збожеволілого фюрера, сумчанин продовжив рятувати життя українців – і знову не лише військових, а й цивільних, які страждають у зоні бойових дій не менше.
Назавжди запам’ятає екстраскладну евакуацію пораненої мешканки Бахмута з важкою черепно-мозковою травмою та іншими пораненнями. Через 15 хвилин після початку її транспортування в Краматорськ, у жінки віком 50+ зупинилося серце. Удвох з лікарем (до речі, земляком із Сум) Дмитрові вдалося знову «запустити» серце. Після цього за інструкцією, яка вимагає скоротити маршрут до найближчої лікарні у випадку погіршення стану пацієнта, спробували завезти потерпілу в Костянтинівку, але там заявили, що не мають лікарів відповідного профілю. Вирушили в Дружківку, але дорогою у жінки серце зупинилося вдруге… І знову успішний запуск «двигуна» людини, і знову – намагання заїхати в найближчу лікарню, і знову – відмова, бо нема нейрохірурга… Серце у пораненої в той день зупинялося чотири (!!!) рази протягом 1 години й 45 хвилин – і кожного разу екіпажу «швидкої» ПДМШ вдавалося запустити його заново. Жінку таки довезли до Краматорська, передали до лікарні. Пізніше Дмитро поцікавився її долею – вижила…
Фельдшер, який протягом року рятував життя більш аніж сотні поранених, нагороджений трьома відзнаками. У зоні бойових дій він навчився дуже багато нового, проте ще раз переконався у старовинному козацькому звичаї «лікувати» всі тілесні й душевні недуги гумором.
Саме тому з легкої руки «коменданта бази» Кокоса медиків ПДМШ, які день народження зустрічають на ротації, вітають веселими піснями. Текст пісні в честь іменинника пише сам Кокос, він же й виконує її під гітару, разом з «ансамблем», у якому грають друзі на «барабані» (синьому пластмасовому тазику) і «марокасах» (жестяній баночці з-під безалкогольного пива, наповненій пшоняним зерном).
Звісно ж, найкращі жарти й анекдоти звучатимуть після Перемоги, зі справжнім пивом, яке на той час і в москві недорого в гривнях коштуватиме…
