Серед найцікавіших археологічних знахідок 2016 року – трипільські “будинки на лижах” на Черкащині, сарматський меч на Херсонщині і поховання скіфського воїна під Харковом

Дата: 13.01.2017
Автор:

Україна – це археологічний клондайк, переконаний вчений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.Територія країни, за його словами, була, як “прохідний двір” – тут жили багато народів, після яких залишилося чимало археологічних знахідок.

Що знайшли археологи в Україні у 2016-му – видання ВВС Україна зібрало інформацію про найцікавіші знахідки…

Будинки на лижах (Черкащина)

У вересні 2016-го археологи відкрили нову модель житла Трипільської культури, яка існувала на території України, Молдови і Румунії у V-III тисячоліттях до нашої ери.

Це так звані будинки “на лижах”, коли житла трималися на трьох підставках. Раніше такі конструкції знаходили лише на ніжках.

За 100 років знайшли 100 таких моделей. Але “лижі” відкрили вперше.

Знайшли їх у поселенні-гіганті Трипільської культури під назвою Тальянки у Черкаській області, розповідає пан Корвін-Піотровський.

Тальянки називають протомістом, воно існувало у V тисячолітті до нашої ери на площі майже 450 гектарів і нараховувало 2700 будівель. Вчені припускають, що там жили приблизно 10 тисяч людей. Таких поселень-гігантів немає більше ніде у світі.

Свого часу науковці інституту археології  в Оксфорді видали збірку праць, присвячену цим поселенням.

Скіфський воїн (Харківщина)

У 2016 році вчені досліджували один з найбільших скіфських курганів під назвою Турецька могила на околиці Харкова.

Курган мав висоту 4 метри, діаметр 40 метрів і, як припускають вчені, був пограбований ще у часи скіфів.

Там був похований озброєний знатний скіфський воїн. У могилі знайшли прикраси, залишки панцира, щит, вістря стріл, кінську збрую і чорнолакову амфору із зображенням хижака.

Виготовили амфору на острові Хіосс, що дозволяє датувати поховання V століттям до нашої ери.

Меч і золоті прикраси (Херсонщина)

У липні 2016 року в селі Червоний маяк, що на Херсонщині, під час розкопок сарматського поховання знайшли римську кераміку. А ще золоті прикраси з одягу – так звані бляшки, браслети, скляні намиста і довгий залізний меч. Датують речі серединою ІІ століття нашої ери.

Знайдені золоті прикраси зберігаються в золотій коморі інституту археології. Їх очищають, досліджують і, можливо, колись покажуть на виставці.

Житла з кісток мамонтів (Полтавщина)

У селі Гінці Полтавській в області археологи вже більше 10 років досліджують поселення давніх людей.

Ці дослідження вчені називають унікальними через відкриті там житла з кісток мамонтів, яким 25 тисяч років.

Житла мають складну конструкцію. На Полтавщині є музей, де можна побачити знайдені артефакти. Цього року у Гінцях продовжували досліджувати житла з кісток мамонта.

Хрестик з перламутру і бронзова шпилька (Київ)

В околицях Києва розкопували давньоруське поселення Ходосівка-Рославське. Науковці дослідили приблизно півтисячі квадратних метрів територій.

Там знайшли натільний хрестик з перламутру, елементи костюму, прикраси, зброю, уламки посуду.

Залишки будівель Київської Русі досліджували на Софіївській Борщагівці – там виявили бронзову шпильку із пташкою.

В урочищі Феофанія вчені досліджували давньоруське городище – Звенигород Київський, про який згадувалося у літописі. Там відкрили залишки житлових споруд, снопосушарки і хрестик із зображенням святого Бориса, який тримає в руці храм.

На Подолі на Кирилівській вулиці цього року відкрили раннє слов’янське поселення VI-VII століття.

При цьому у центрі Ніжина знайшли комплекс підземних споруд XVI-XVII століття площею понад 200 метрів квадратних.

Кам’янець активізувався (Хмельницька область)

У 2016 році у Кам’янці-Подільському створили архітектурно-археологічну експедицію. За півроку роботи її представники встигли знайти першу металообробну майстерню трипільської культури у центрі Старого міста, найраніше кам’яне брукування міської площі в Україні – мощення Польського ринку із великих вапнякових плит, а також відкрити нову вежу, що входила до системи міських фортифікацій.

А ще знайшли майстерню з відливання гармат – стратегічний військовий об’єкт Речі Посполитої – і дослідили садибу XVIII століття, де зібрали цілу колекцію глиняних люльок та фаянсових турецьких чашок.

 Князівський палац, оборонний вал і підземний хід (Рівне)

У 2016-му рівняни отримали відповідь на питання, де у їхньому місті стояв палац князів Любомирських, і що від нього залишилося – принаймні так стверджують у відділі культури і туризму.

Споруди остаточно зруйнували після ІІ Світової війни, але тепер міська влада хоче відновити їх. На місці розкопок виявили залишки оборонного рову і підпори палацу. Восени усе розкопане законсервували, аби у майбутньому продовжити роботи.

Окрім того, у центральному парку Рівного нещодавно провалився асфальт – на тому місці виявили прихований тунель, і зараз намагаються з’ясувати, куди він вів.

Дністровська експедиція (Чернівецька область)

Українські археологічні дослідження, про які багато пишуть у європейських наукових виданнях, це доба палеоліту.

У селі Непоротове на березі Дністра відкрили палеолітичну стоянку, якій приблизно 150 тисяч років. Там знайшли кам’яні знаряддя праці доби раннього палеоліту. Ними вичиняли шкури, полювали і обробляли дерево.

Дослідження проводили спільно з Кембриджським університетом і Королівським інститутом природничих наук Бельгії. З часом ці знахідки можна буде побачити у музеї інституту археології.

ВВС

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 1 від червень 2022

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2022’.Вільне Козацтво Холодного Яру