“Айдар” схилив голови перед “Німцем”: одному з найславетніших воїнів підрозділу виповнилося б 50 років…

Дата: 25.03.2016
Автор:

23 березня у Звенигородці на Черкащині відбувся вечір пам’яті бійця батальйону «Айдар» Руслану Бобурову (позивний «Німець»). Цього дня йому виповнилося б 50 років…

У залі райради зібралися «айдарівці» з усіх куточків України. Ведуча вечора, донька одного з фронтовиків Анастасія Хоменко, оголошувала позивні присутніх бійців, від яких віяло одвічним козацьким гумором: Буба, Щука, Обухов, Плотнік, Дика, Малий, Каліматор, Док, Абдула, Слава, Балу, Мобіла, Петрик, Лєший, Бізнес, Пенсія, Полтава, Отаман, Тошик, Зацик, Дарій, Самурай… Здавалося, сам «Німець» теж в той час був присутній тут: і не тільки на продемонстрованому відео з луганського Щастя і фото, врятованих Вікторією «Дикою» із залитої кров’ю флешки, яку дістала з кишені загиблого Руслана.

Після панахиди за загиблим, проведеної отцем Василем, читали потужні патріотичні вірші місцеві поети Анастасія Яніна та Олексій Озірний, виступали бойові побратими загиблого: Олег Островський, Вікторія Дворецька, Ігор Великохацький. Радник голови Черкаської облдержадміністрації Андрій Кравець від імені очільника області Юрія Ткаченка вручив відзнаку «Холодний Яр», якою посмертно нагороджено Руслана Бобурова, доньці Героя – Юлії. А ще – від побратимів загиблого батька Юля отримала тільняшку і фіолетовий берет з хижою і мудрою совою на кокарді – символом батальйону «Айдар». Волонтер Олег Бойко у своєму виступі підкреслив, що для «Німця» війна не була чимось новим – він вже воював у Афганістані, але цього разу бився за рідну землю…

Про його загибель ще за життя декілька разів розходилися чутки: вперше – ще на Майдані в Києві. На фронті він носив з собою кулю, яка в одному з боїв застрягла у кевларовій пластині бронежилета. Стріляти вмів з будь-якої зброї, а найбільше любив «Мамку» й «Машку» – так лагідно називав свої кулемет і зенітну установку. Жив без розкоші (власну зарплатню відправляв родинам загиблих побратимів).

«Німець» був справжнім втіленням українського воїна-ратника, що боронить свій край від чужинської навали. Полігши від ворожого смертоносного заліза, він не загинув духом – не даремно священик, промовляючи до присутніх, спочатку сказав: «Сьогодні Русланові виповнилося б 50 років…», а потім сам себе поправив: «І виповнилося…» – бо «Німець» й досі продовжує надихати інших на захист України…

Олександр БРАВАДА

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 2 від 12  квітня  2019

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2019’.Вільне Козацтво Холодного Яру