"Штурм Ізмаїла 1790 року". Картина Олексія Ківшенка (XIX cт.)
На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.
Повним ходом іде руйнування пам’ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.
“У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам’ятки, – зазначає Красножон. – Пам’ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася “Троєю Нового часу”.
За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею – у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон “Табія”. але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.
- Вали фортеці добиває екскаватор…
“Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, – питає науковець. – Як вийшло, що ці роботи “прогледіли” обласні органи охорони пам’яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?”.
За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.
“Гріш ціна всьому провінційному пафосу про “данину пам’яті російській спадщини”, про Суворовськi подвиги, – наголошує історик. – Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора”.
Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.
Ізмаїльська фортеця – укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.
У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.
Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова.
Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого – майбутнього колонізатора Кубані.
Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря – якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоміжні турецькі укріплення довкола фортеці.
