На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.
Повним ходом іде руйнування пам’ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.
“У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам’ятки, – зазначає Красножон. – Пам’ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася “Троєю Нового часу”.
За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею – у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон “Табія”. але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.
“Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, – питає науковець. – Як вийшло, що ці роботи “прогледіли” обласні органи охорони пам’яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?”.
За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.
“Гріш ціна всьому провінційному пафосу про “данину пам’яті російській спадщини”, про Суворовськi подвиги, – наголошує історик. – Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора”.
Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.
Ізмаїльська фортеця – укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.
У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.
Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова.
Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого – майбутнього колонізатора Кубані.
Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря – якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоміжні турецькі укріплення довкола фортеці.