У Черкасах в рамках проекту ТІК (Толока інтелектуальних комунікацій) та з ініціативи ГО “Воля ХХІ” було проведено круглий стіл на тему “22.06.1941 р. Україна: причини, наслідки, висновки”. Про це на своєму блозі пише очільник ГО “Воля ХХІ” Назар Обідзінський. До круглого столу були запрошені фахові історики, філософи, політологи, громадські діячі. Відгукнулися і долучилися (за що від організаторів велика подяка!) доктор історичних наук Віталій Масненко, дисидент радянських часів, в’язень комуністичних концтаборів, поет Олекса Різників, секретар НСПУ, письменник Сергій Пантюк, професор Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького Володимир Поліщук, поет, лауреат премії ім.Василя Симоненка Леонід Даценко (він же – невизнаний нинішньою владою переможець останніх виборів народних депутатів України), голова Черкаського віддлення НСПУ, депутат обласної ради Валентина Коваленко.
Також долучилися до заходу сільський голова с. Хацьки Черкаського району Ігор Чекаленко з товаришем, доктором історичних наук, професором Донецького університету Олександром Ситником, голова Черкаського відділення Братства ОУН-УПА Віра Борушевська, члени Всеукраїнського об’єднання ветеранів, голова Черкаської організації ВО “Свобода” Юрко Ботнар.
У ході обговорення основним месиджем звучала тема, чи була та нацистсько-комуністична війна 1941-1945 вітчизняною та ще й “великою” війною. Було наголошено, що 22 червня 1941 року поставило хрест на злочинних домовленостях Гітлера і Сталіна, але не на випробуваннях для українців. З початком війни розпочалося здійснення мобілізаційних заходів. Ресурси України вивозилися на Схід СРСР і райони Середньої Азії.
Як вірно зазначив Олекса Різників, якщо й називати вітчизняну війну, то це – війна від березня 1939 року, коли угорські окупанти почали топити в українській крові щойно проголошену Карпатську Україну і по 1954-56 р.р. , доколи комуністична Москва поборювала останні криївки УПА.
У виступах усіх учасників засідання звучало, що давно вже настав час перестати використовувати для оцінки історії нашої країни радянські міфи, перестати ділити українців, які брали участь у тій війні на своїх та ворогів. Варто узяти за приклад братську могилу загиблих у громадянській війні в Іспанії, де написано “Тут лежать іспанці”. Це – яскравий приклад цінування своєї нації та примирення.
