Під палючим сонцем та у шторми, лише з веслами та надією на вітер. Понад 10 років вони борознили древні річкові та морські шляхи, аби відчути, як воно жилося воїнам у Київській Русі. Про це розповідає ICTV
Тут все, як і тисячу років тому – корпус робили за древніми кресленнями і тільки з природних матеріалів. Лише цвяхи довелося купувати в магазинах, бо кувати їх надто довго – зізнається капітан.
Орієнтувалися по зірках та сонцю. Правда, рятувальні жилети та рації таки взяли – без них не випустять на воду навіть справжніх лицарів.
«Єдине, що я чітко можу сказати: на борту немає і ніколи не було двигуна. Двигуном цих плавзасобів є руки гребців і вітер», – запевняє капітан бойової лодії Сергій Воронов.
На борту 10 веслувальників, які погодинно змінювалися, аби не вибитись із сил.
«Були і грубі харчі, і сучасні. Був запорізький куліш. Спали покотом на палубі», – розповідає академік Національної академії наук України Сергій Гуляр.
Сергій в експедиції з самого початку. Каже, хотів перевірити, чи відрізняється сучасна людина від древньої. І зрозумів – якщо у нас забрати комп’ютери, смартфони і комфорт, виявиться – ми такі самі.
Вже сьогодні, 15 травня ввечері бойова лодія припливла до Трипілля. Тут і завершилася багаторічна експедиція. Після цього лодію переправлять до Києва – у музей. Але учасники обіцяють на цьому не зупинятися і будувати нові човни…
