Десятеро козаків пройшли Дніпром на веслах від Києва до Черкас – як предки-запорожці

Дата: 03.05.2013
Автор:

Десятеро сміливців, серед яких четверо – черкащани, на човні подолали шлях від Києва до Черкас. За шість днів відчайдухи пропливли близько 200 кілометрів. Сильний вітер та навіть шторм для них стали справжнім викликом, проте аж ніяк не перешкодою.

 Саме такою креативною подорожжю черкаські ентузіасти вирішили доставити куплений човен з Києва. Придбав його голова спілки прихильників бойового гопака у місті Черкаси, ініціатор подорожі Олександр Проценко власним коштом. Мріяв про човен сім років.

– Можна було б використати для транспортування звичайну фуру. Туди загрузити човен і привезти. Але ж це нецікаво! – з запалом каже Олександр Проценко. – Хлопці, які є прихильниками бойового гопака у Черкасах, ходять у різні мандрівки. Ми обговорили це питання і вирішили зробити такий похід.

Окрім черкащан, в екстремальній подорожі взяли участь двоє веслувальників з Києва та один з міста Рівне.

– В Україні такий захід відбувся вперше. Наш човен не має ні кіля, ні парусів. Ми повторили подвиг козаків, які майже на таких човнах долали пороги, – не без гордості розповідає Олександр.

Також до мандрівки долучилися група дітей 10-12 років, які займаються у Федерації веслування на човнах «Дракон».

– Вони пропливли з нами майже 30 кілометрів з Києва до міста Українка. Діти втомилися, їм було важко, але залишилися задоволені, – розповідає про хоробрих юнаків Олександр Проценко. – Усі вони потім отримали дипломи за те, що проявили таку мужність.

Сміливі веслувальники здійснили подорож маршрутом КИЇВ – Українка – Ржищів  – Трахтемирів – Канів – ЧЕРКАСИ. Мандрівка почалася з київського яхт-клубу «Фрегат» та закінчилася черкаською Дахнівкою.

Погода лише сприяла подорожувальникам, адже вітер дмухав у спину. Щоправда не завжди. Одного разу веслувальники зіткнулися зі справжнім штормом. Долали його близько 2,5 годин.

– Висота хвиль була 1 м – 1,5 м. Хлопці проявили справжню мужність. Я теж переживав за те, що човен може не витримати. Але все обійшлося, щоправда трохи шторм таки порвав борти. У кількох місцях вже у Черкасах човен довелося позаклеювати, підлагодити, – розповідає Олександр Проценко.

Клопоту додавало і те, що попередні розрахунки за картою не завжди збігалися з дійсністю. Зокрема, веслувальники планували здолати 170 км, тоді як довелося пропливти на 30 км більше.

– Коли вирушали у Канів, вітер був північний, тому нам довелося пливти навскіс. Ми веслували, не бачачи берега перед особою. Орієнтувалися лише по буйках. Ми йшли, навіть не оглядаючись, щоб не боятися. Дивилися вперед з надією допливти до берега, – розповідає про труднощі Олександр.

Все ж таки допливши до Канева та трохи перепочивши, відчайдухи одягнулися в однострої козаків та пішли вшанувати пам’ять Тарасу Шевченку на Чернечу гору.

Проблеми виникли і поблизу Дахнівки. Веслувальникам ніяк не вдавалося допливти.

– Ми три рази сідали на мілину. Я вилазив з човна і штовхав його. А вже біля берега ми з останніх сил почали кричати, співати козацьких пісень. Все задля того, щоб додати собі наснаги і таки допливти, адже вже дуже потомилися. Хлопці, які зустрічали, казали, що нас було чутно ще з-під мосту, – з посмішкою розповідає Олександр Проценко.

Щодо їжі, то вона була теж козацькою.

– В основному ми готували каші. Коли були у Каневі, то я зробив суп. А ще пили чай, щоб грітися, – зазначає ініціатор поїздки.

Щоправда скуштувати справжньої юшки сміливцям так і не вдалося. Завадило українське законодавство та совість.

– У цей період нерест, тому ловити рибу було заборонено. Ми ж не хотіли порушувати правил. Якщо є заборона – значить не потрібно цього зробити. Тому у нас в юшці замість риби було сало! – наголошує Олександр Проценко.

Сприяли у подорожі черкащанам адміністрації міст, до яких попередньо звертався Олександр. Особливо привітно їх зустріли у місті Українка.

– Там нам дали переночувати у зручному спортивному комплексі з туалетом та душем… Хлопцям навіть дозволили безкоштовно попаритися у сауні! А ввечері ми показали фаєр-шоу для жителів Українки, – розповідає про гостинність чоловік.

Загалом же поїздка обійшлася без втрат та травм. Єдина медична допомога, яка знадобилася чи не кожному веслувальнику, – крем від засмаги.

– Ми так позгорали! У поході всі були тепло одягнені, усе, крім обличчя, було закрите. Однак лоб, ніс, губи – все згоріло!

Подорожі на човнах можуть стати традиційними для міста Черкаси, переконаний Олександр Проценко. Для цього він вже робить перші кроки:

– 18 травня нас запросили на відкриття туристичного сезону у Черкасах, де човен «Дракон» також буде на виставці. Ми плануємо після травневих свят у вихідні дні проводити туристичні маршрути на Канів, Іркліїв, Чигирин. Такі походи будуть безкоштовними. Група формуватиметься з десяти осіб. Думаю, спочатку це буде недалеко від Черкас, адже у нашому місті мало досвідчених веслувальників. А потім будемо розширяти межі.

Для самого ж відчайдухи така яскрава мандрівка стала ще одним досягненням.

– Це була перевірка своїх сил. Пройшовши випробування, я зрозумів, що можна й надалі такі походи влаштовувати та пропагувати здоровий спосіб життя, – каже Олександр.

Перший плюс від поїздки він уже знайшов:

– Коли повернувся, майже перестав користуватися соцмережами. Чому? Тому що я настільки зараз ще під враженнями. Людина чому звертається до інтернету? Тому що хоче видовищ, отримати емоції, співпереживати з героями, наприклад, серіалів. Але потрібно не сидіти і переживати з ними, а самим брати участь у таких подіях!

www.procherk.info

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 2 від 12  квітня  2019

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2019’.Вільне Козацтво Холодного Яру