Від дня народження визначного самостійника і фактичного творця українського війська Миколи Міхновського – 140 років

Дата: 31.03.2013
Автор:
Загадкова постать Миколи Міхновського, одного з перших українських самостійників, наддніпрянця, якого часто вважають західняком – бо він був максимально радикальним у своїх державницьких прагненнях.

Народився Микола Міхновський 31 березня 1873 року в селі Турівці Полтавської губернії (нині – Київської області), у родині сільського священика. Після закінчення Прилуцької гімназії молодий Міхновський вступив до університету Св. Володимира на юридичний факультет. У Києві приєднався до «Братства Тарасівців»,створення якого було проголошено на Черкащині, біля могили Тараса Шевченка в Каневі. Причому, саме Міхновський розробив основні засади діяльності організації. В 1892 р. в Києві відбувся таємний з’їзд Тарасівців під головуванням М. Міхновського, на якому центральним було питання про перехід до безпосередньої політичної роботи. 

1893 р. Міхновський бере участь у з’їзді «Братства» у Харкові. Невдовзі поліції вдалося розкрити організацію. «Братство Тарасівців» перестало існувати.

На початку 1898 р. М. Міхновський прибув до Харкова i відкрив свою власну адвокатську контору. В січні 1900 р. у Харкові з ініціативи «Ради чотирьох», до якої входили Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов виникає перша в Російській імперії українська партія – Революційна Українська партія (РУП). Міхновському запропонували написати її програму. Нею стала брошура «Самостійна Україна» – перша націоналістична українська політична програма.
РУП оформилась на харківському з’їзді 1900 року, де були присутні представники соціал-демократичних гуртків Полтави, Харкова, Києва. 
Об’єднувала партія декілька течій: соціал-демократичну, народницьку, революційну, федералістську, націоналістичну. РУП проводила агітацію серед селянства за допомогою літератури – з 1900 р. було видруковано 2 брошури – «Самостійна Україна» Міхновського (1000 примірників), та «Дядько Дмитро» Д. Антоновича (10 000 примірників).
Вже у 1901 р. у партії значно загострились протиріччя між її течіями: марксисти видають літературу, яка підкреслює соціалістичні засади РУП, а Міхновський наполягає на домінуванні національного питання (зокрема в статті «Відкритий лист до міністра Сіпягіна»). На з’їзді РУП 1902 року була висловлена прихильність до соціалістичної програми. Міхновський з націоналістичною фракцією виходить з РУП і зі своїми однодумцями (брати Макаренки, брати Шемети) засновує Українську Народну Партію, що стала першою українською партією з виразно націоналістичною ідеологією. М. Міхновський пише «Десять заповідей УНП», перша з яких гласить: “Одна, єдина, неподільна від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна демократична Україна – республіка робочих людей – отсе національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал”.
Але суспільство, й передовсім – інтелігенція – не сприйняли частину радикальних заповідей Міхновського, тому він змушений вносити правки та робити поступки в бік соціальних проблем. Вже у «Справі української інтелігенції у програмі Української Народної Партії» він пише, що «УНП визнає соціалістичний ідеал єдиним, котрий остаточно може задовольнити український та інші народи…».

З революцією 1905 р. УНП намагається організувати свої осередки серед робітників. Відомо про Харківський комітет робітничої організації УНП, який у 1905 р. написав протест до російського уряду з вимогою скасування Емського указу 1876 року. За допомогою М. Міхновського С. Шемет 1905 р. починає видавати у Лубнах селянський часопис «Хлібороб». 
Це був перший часопис на Наддніпрянщині українською мовою, який ставив собі на меті пробудження селянства, за що невдовзі був заборонений. Заборонили також «Слобожанщину», яку видавав сам Міхновський. Він спробував видавати газету «Запоріжжя» у Катеринославі, де проголошує заснування Української Селянської Партії.
Незважаючи на невелику кількість прихильників, М. Міхновський вперто залишається на своїх позиціях. 1912 р. в Харкові майже цілий рік видає газету «Сніп», сам пише статті, метою яких було розбудити український народ.З початком Великої війни Міхновського мобілізовано до армії. Бачачи, якого розмаху набрала українська військова формація УСС у Галичині, Міхновський намагався те саме зробити й на Наддніпрянщині.
Лютнева революція 1917 р. застала його у Києві, де він виконував обов’язки при Київському окружному військовому суді. Міхновський поринає у політичну діяльність, намагаючись вiдродити УНП. Але більшість її членів не бажала відкидати соціалістичні гасла, тому з нечисленних політичних груп Міхновський створює нову партію – УПСС (Українська Партія соціалістів-самостійників), яка виступила за незалежність України.
15 березня 1917 р. М. Міхновський підготував i провів перше Українське військове підготовче віче, яке підтримало його пропозицію створити національне військо. З ініціативи Міхновського 23 березня було скликано Військовий з’їзд, на який зібралося понад 1 000 делегатів – солдатів та старшин.
Нарешті, 29 березня 1917 року Микола Міхновський засновує Український Військовий Клуб ім. Гетьмана Полуботка. Він стає активним учасником організації Першого українського полку ім. Гетьмана Б. Хмельницького. Але задуми Міхновського про організацію сильного війська зазнали поразки. Міхновського відіслали на Румунський фронт, де він перебував до пізньої осені.
Черга політичних криз української влади – центральної Ради, Гетьманату, Директорії – не додала розуміння необхідності організації сильної армії та обороноздатної держави. Україна втратила незалежність, а Міхновський – сенс життя. У 1919-1923 роках він жив на Кубані, де викладав у педагогічному інституті. 1923 р. повернувся до Києва. Мав Міхновський декілька зустрічей з С. Єфремовим, та їх результати невідомі. І постійно за ним стежила ЧК. 
3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду будинку В. Шемета, де він тоді мешкав. Так закінчилось життя одного з засновників українського націоналізму, найрадикальнішого наддніпрянця початку ХХ століття.

http://holosua.com

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 3 від 29 грудня  2019

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2020’.Вільне Козацтво Холодного Яру