12 січня 1920 року в Умань Київської губернії (нині Черкащина) увірвалися війська червоних.
Отаман Волох, як командуючий військами ревкому Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою “знищення петлюрівщини-партизанщини”. Червоний терор розпочав лютувати в Умані — винищували усіх підозрюваних у прихильності до державної самостійності України.
За іронією долі, цього ж самого дня 12 січня 1920-го, коли в захопленій Умані нищилися й арештовувалися українці, у польській Варшаві відбулося засідання членів уряду УНР у екзилі за участю голови Директорії Симона Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О. Безпалка про діяльність уряду в Україні, становище в Україні, рішення уряду скликати предпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення на Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що “посовування польських військ на Україну є небажаним і шкодливим”, а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб “застерегти поляків від офензиви на Україну”.
Ігор АРТЕМЕНКО