Тарас Силенко: син Сили, що дає віру в українську перемогу…

Дата: 30.12.2012
Автор:

У артистів – різна доля і характер різний… І поки Ірина Білик 21 грудня ховалася у бункері, очікуючи настання «кінця світу», кобзар Тарас Силенко у київському клубі «Культ Ра» заряджав енергією святкуючих День зимового сонцестояння.

Столичні ЗМІ, відгукуючись про цей концерт, називають Тараса не інакше як «кобзарем-чарівником» або «кобзарем-характерником». Таке вже враження від нього у тих, хто вперше слухає пісні майстра кобзарського цеху, бо не даремно ж він нащадок роду, сини якого –це сини Сили, від чого й прізвище пішло. Сили, що випромінює добро, бо Тарас світлий не тільки чубом і вусами – він надзвичайно світлий душею і помислами…

Його талант виплеканий не лише навчанням в студії при Національній капелі бандуристів і славетними педагогами Веретою і Мокренком. Тарасів спів і дивовижна гра на кобзі, коли невимовним чином переплітаються лірична туга і сталеві ноти бунтарського духу видається неймовірною реінкарнацією тих кобзарів, чиї пісні колись піднімали у похід і веселили на відпочинку ще наших предків – козаків і гайдамаків…

2013 року виповниться вже цілих 20 років відтоді, як зовсім юний 20-річний Тарас Силенко став лауреатом першої вокальної та спеціальної премії на Міжнародному фестивалі культур Придунайського регіону, що проходив у румунському містечку Джурджу. Відтоді концерти й виступи за його участю були у Польщі, Росії, Чехії, Німеччині, Словаччині, Литві, Австрії, Латвії, Франції… А він найбільше любить співати десь у глухому скелі на Кіровоградщині, у Вереміївці в козацькому хуторі над Дніпром чи у Холодному Яру – місцях напівдиких, проте тих, які свято бережуть дух вольниці козацької – тієї, яка в усі часи була джерелом козацьких пісень…

29 грудня давньому другові редакції «Козацького краю», музейно-етнографічного комплексу «Дикий хутір» та історичного клубу «Холодний Яр» виповнюється 40 років. Не в честь лиш цього ювілею, а на честь самого Тараса Силенка, достойного щоденних вітань за одне лиш те, що народився й зріс такий на радість вільній Україні – наша щира шана! Хай нові поезії й музика стануть для тебе, друже, нескінченною «стрічкою набоїв до скоростріла» – кобзи, з якою «кулеметними чергами» пісень ти робиш рідшими ряди ворогів України, а серця патріотів звеселяєш сподіваннями на кращий день!

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 3 від 29 грудня  2019

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2020’.Вільне Козацтво Холодного Яру