Чортківська офензива, тобто прорив, наступ, відома в історії ще і як червнева офензива, адже тривала вона з 7 до 28 червня 1919 року під керівництвом генерала О. Грекова. У цей період відбувались воєнні дії Української Галицької Армії (УГА) у боротьбі з польським військом, яке відтіснило українські загони до південно-східної частини Галичини. Таким чином, УГА розмістилась за лінією Гусятин-Улашківці-Товсте-Устечко до стику Збруча і Дністра та готувалась до наступальних операцій, аби відтіснити польське військо за річку Золота Липа і далі просуватись у Галичину, визволяючи її терени. Спершу воєнні дії двадцятип’ятитисячної УГА увінчались успіхом: польська армія відступила на 120 км до лінії Гологори-Перемишляни-Букачівці, а 8 червня було визволено Чортків. Перемогою завершились також бої за Бучач, Підгайці та інші населені пункти. Однак досить напруженими були битви за Тернопіль і Бережани. Через нестачу зброї і боєприпасів, а також значно слабші сили у порівнянні зі стотисячним польським військом, якому сприяли ще й союзні французькі загони, здобути українцям цілковиту перемогу було практично неможливо. Отож 28 червня польська армія відтіснила УГА аж до Збруча, а незабаром змусила перейти на терени Наддніпрянської України. Однак воєнні дії українського війська, названі Чортківською офензивою, були доказом того, що всенародний український опір – справді сильний. Ці здобутки УГА згодом відіграли важливу роль у боротьбі проти Червоної армії.
www.buchacheparchy.org.ua
