Український націоналізм донбаських футбольних фанатів

Дата: 01.04.2012
Автор:

У середовищі українських фанатів домінують ультраправі погляди, і практично кожен завсідник фан-сектора українських стадіонів, не залежно від того, чи проживає він на заході чи на сході країни, є гарячим прихильником українського націоналізму. Винятком з цього правила в українській футбольній Прем’єр-лізі є хіба що київський «Арсенал», чиї вболівальники сповідують ліві погляди.
Правих переконань дотримуються і фани двох донецьких клубів – «Шахтаря» та «Металурга». Донецькі фанські угруповання можна сміливо вважати найбільш потужними націоналістичними організаціями в регіоні, оскільки по чисельності й організованості вони значно перевершують політичні партії та рухи, на кшталт «Патріота України» та ВО «Свобода», і по факту є досить грізною силою. Донецькі фани налічують кілька сотень чоловік, крім того невеликі угруповання фанатів існують також в невеликих містах області, де є футбольні клуби, що виступають у другій лізі українського чемпіонату.
Потенційна потужність і висока згуртованість фанатських угрупувань притягують до них підвищену увагу правоохоронних органів. Більшість фанів – молоді люди з Донецька та області, погано розбираються в юридичних тонкощах і не вміють відстоювати свої права при спілкуванні з міліцією. Цим співробітники МВС охоче користуються. В інтерв’ю фанати «Шахтаря» скаржаться, що міліція тисне на них превентивно – регулярно приходить додому і за місцем навчання, загрожує і переконує не ходити на стадіон. Багато слухаються і слідують міліцейським рекомендаціям, побоюючись проблем з роботою і навчанням.
Однією з головних причин неприязні з боку правоохоронців фани вважають свою «політичну неблагонадійність». Незрозумілий і нетиповий для регіону український націоналізм лякає і насторожує місцеву владу, весь час очікує від фанатів якогось підступу. За словами учасників руху, особливо важко стало після того, як на фанатській трибуні Донбас Арени стали з’являтися банери «Донбас за УПА» та портрети президента Ющенка. Побачивши в уболівальниках «ворожу силу», керівництво міста зробило все, щоб чути про фанатів як можна рідше.
У жовтні минулого року тиск правоохоронних органів на фанатів донецького «Шахтаря» стало настільки сильним, що ряд великих донецьких фірм були змушені відмовитися від активної підтримки клубу на стадіоні. Про це фанатські угруповання theClub, ZaBoysUltra, Північ-8, U-36, UndegroundGang, OBL, HughesBoysі GS повідомили у відкритому листі, розміщеному на сайті ZaBoysUltra
На жаль, у зв’язку з усе більш наростаючими репресіями з боку органів МВС по відношенню до футбольних фанатів у Донецьку змушені оголосити безстроковий протест і припинити активну підтримку команд, а щоб уникнути можливих звинувачень і провокацій утримуватися від відвідування домашніх ігор ШД..
Рішення пов’язане з тим, щоб найвідданіші та вірні фанати не піддавалися з абсурдних причин погрозам, штрафам і заборонам на відвідування стадіонів під приводом боротьби з хуліганами перед Євро-2012. Метою є сам факт виживання фанатської культури, відмова від повної цензури в перфомансах і навіть речівка – тобто ненадання будь-яких приводів, які можуть бути використані для зображення фанатів у негативному контексті і бути використані проти будь-якого з уболівальників ШД. Очевидно, що при такому трактуванні як “фанат-значить злочинець” і все більш масовими випадками порушення громадянських прав правоохоронними органами, продовжувати підтримку і робити вигляд що нічого не відбувається, не має сенсу.
В інтерв’ю інтернет-виданню «Цензор.нет» лідер одного з фанських угруповань «Шахтаря», який побажав залишитися невідомим, повідомив, що міліція переслідує уболівальників за їх націоналістичні переконання.
“За межами стадіону у нас відбирали банери та плакати. Причому, робилося це в досить грубій формі. Нас викликали” на співбесіди “, вимагаючи відмовитися від” радикальних” і ” націоналістичних “гасел і кричалок”, – зазначив лідер однієї з фанатських організацій.
“Скажіть, що може бути злочинного в патріотизмі, якщо ми кричимо” Слава Україні! “, А фани з іншого сектора нам відповідають” Героям слава! “. А що нам накажете кричати” Слава КПРС! “Або” Партії регіонів слава! “?, – цитує видання анонімного ультрас.
Донецькі фанати розповідають, що напередодні Євро-2012 міліція приділяє їм підвищену увагу, і обіцяє проблеми просто за появу на стадіоні. «ОстроВу» вдалося поспілкуватися з одним з активних в минулому учасників фанатського руху, який трохи розповів про те, як живеться сучасним «ультрас». Побоюючись репресій МВС, екс-фанат побажав залишитися невідомим.
- Скільки приблизно активних футбольних хуліганів в Донецьку і Донецькій області?
- Ну, ви ж читаєте міліцейські звіти. За їхніми даними десь 1500 чоловік. Ми підрахунком не займалися. Тим більше, що футбольний хуліган – це поняття досить суб’єктивне. Та й взагалі, назвати те, що відбувається в Донецькій області активними хуліганськими діями рука не підніметься.
- З чого починався донецький  фан-рух? Коли в Донецьку навчилися вболівати «по-європейськи»?
- Починалося на стику 70-х і 80-х років. Але це було вже активне об’єднання, яке ще не цілком, але розуміло, чого воно хоче на трибуні і самоідентифікувалася на ній щільною групкою, яку було видно на виїзних і домашніх матчах. А просто підтримувати команду їздили завжди і по багато. Як і скрізь по Союзу.
- Які фанатські фірми є в Донецьку? Які вважаються крутими, а які не дуже?
- Фірм багато, людей мало. :-) Всі назви можна прочитати під нашим зверненням до команди восени перед матчем з Металістом. Скажу тільки, що всього 2-3 з них реально представляють силу, решта – це просто назва групки людей. У всякому разі, поки що, – у нас є надії на зміни. Причини такого стану справ бачаться у такому факторі як міський менталітет. Зауважте, у нас молодь на футбол звуть дешевим пивом і попсовими розвагами, а не покликом патріотизму до міста, області, країні. Для молоді зараз простіше піти в нічний клуб і напитися до нестями, ніж поїхати на матч збірної чи клубу і зірвати там голос …
- Чи правда, що фанати дотримуються націоналістичних поглядів?
- На трибуні у нас зріз суспільства. Є люди, які поділяють націоналістичні погляди, але поруч з ними стоять люди, яким не чужі ідеї ДКР (Донецько-Криворізької республіки – ред.). Правда, перших набагато більше, ніж других, але все ж. Ми святкуємо 23 лютого, але одночасно вшановуємо пам’ять героїв Крут. Так склалося. Патріотичної молоді на секторі дещо більше, ніж у якомусь іншому місці, але ж і місце у нас не таке як інші. Фанатам притаманні крайні прояви емоцій, дій, рішень – тому вони й тут. Але давайте не забувати, що політики постаралися зробити так, що слово націоналізм асоціюється з крайнім негативом. Ми з цим не згодні. Нехай політики далі граються в свої ігри, намагаються очорнити все, що тільки можна, а ми й далі будемо любити свою країну, в якій народилися, живемо, і помремо.
- Ти вважаєш себе українським націоналістом?
У мене є свій особистий погляд на речі, які відбувалися в нашій країні протягом багатьох століть. Я намагаюся відсторонено сприймати ту чи іншу інформацію і ставити себе на місце історичних персонажів. Відразу ж ситуація сприймається зовсім по-іншому, якщо незамиленим поглядом глянути на історичні події. А так – так, я український націоналіст, який святкує свято Великої Перемоги та вшановує пам’ять героїв Крут, а взагалі це дуже велика тема…
- Наприкінці минулого року ряд фанатських угрупувань заявили, що бойкотуватимуть матчі «Шахтаря». Ти можеш розповісти що-небудь про це?
- Заклику бойкотувати матчі «Шахтаря» не було. На стадіон приходило таке ж кількість фанатів як завжди. Якщо були заклики утриматися від відвідування матчів – то для того, щоб не отримати ситуації як на матчі з Порто. Я б не хотів торкатися цього питання напередодні Євро-2012, щоб нікому не нашкодити.
 - Чи вважаєш ти, що міліція вбиває фан-рух Донецька?
- Вона добиває його. Добиває те, що спробувало з’явитися на світло. Ну що ж, це їх робота. Це ж легше і головне вигідніше зробити, ніж впоратися з наркоманією в окремо взятому районі. Вчора я мало не наступив на відкритий шприц на дитячому майданчику біля свого будинку. Але кому це цікаво. Набагато веселіше зіштовхувати лобами фанатів і громадськість і виплескувати негатив в інтернет з приводу «купівлі фанатів» і видавлювати з теми, яка яйця виїденого не коштує, величезні статті лише тому, що це пов’язано з правлячою партією і найбагатшою людиною країни. А перед Євро взагалі істерія почалася, таке відчуття, що фанати саме зло. Постійно йдуть псевдовикривальні статті журналістів, звіти міліції про боротьбу з таким «жахливим» фактом як активний фанатський рух. Звичайним людям втовкмачують в голову, що фанат це просто жахливий садист, але давайте запитаємо цього звичайної людини, та хоч Вас як журналіста, скільки Ви постраждали від фанатів і скільки Ви постраждали від вуличної «шантропи»? Я думаю, відповідь буде очевидною. Та й міліція, яка не може і не хоче перемогти, наприклад ту ж наркоманію додає масло у вогонь. Борючись з наркоманією потрібно шукати і затримувати. Загалом працювати. А що шукати футбольного фаната? Та ось він – на секторі. Він прийде в заздалегідь призначений час. Відрізнити його не складає труднощів. Як у нас кажуть: «і вдень і вночі» фанат поїде на виїзд. Фаната не потрібно шукати він не ховається. Йому нема чого приховувати або чогось бояться.
Іноді складається таке відчуття, що футбольний матч – це справа державної безпеки. Купа міліції у спеціальному спорядженні, посилені патрулі, собаки. Прямо як у фільмах про Другу світову. Схоже на комендантську годину: більше трьох збиратися – не можна. Йдеш з речівкою або зарядом – на тебе дивляться як вже на порушника в кращому випадку. Їдеш на виїзд, так там цілий план перехоплення міліція робить. Коли будь-якого хлопця можуть забрати в райвідділ за шарф команди, одягнений на шию. У моїй історії виїздів був кумедний випадок. Грали ми в Маріуполі пару років тому. Попередньо зняли атрибутику, оскільки в Маріуполі в день матчу з боку органів йде справжнє полювання за фанатами. Так от, зняли ми атрибутику, сидимо в кафе і бачимо як хлопчика років 12 – 13 в помаранчевому светрі, ведуть міліціонери під руки, а поруч напевно мати хлопчика, намагається довести, що син її не фанат, а светр ні при чому. Я думаю, наведений випадок приблизно показав ставлення міліції до фанатів.
- Ти цікавишся політикою? Маєш ставлення до якоїсь політичної партії?
- Можна сказати, що ні. Трохи орієнтуюся, але не більше. Відношення ні до якої партії не маю. І не вважаю існуючі політичні сили хоч скільки гідними моєї уваги.
 - Як фани ставляться до росіян і Росії?
- Росіяни – наші брати. От тільки брати повинні пам’ятати, що Україна – не Росія!..

www.ostro.org

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , , , , , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 3 від грудень 2021

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2022’.Вільне Козацтво Холодного Яру