Гулак-Артемовський Петро Петрович-український поет, просвітник

Дата: 28.01.2012
Автор:

  

Український поет Петро Гулак-Артемовський походив із давнього козацько-шляхетського роду.

Петро Петрович Гулак-Артемовський, народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (нині місто Черкаської області) в родині священика. Змалку відчув красу народної пісні, захопився на­родними казками. У 1801—1803 рр. навчався у Київській ака­демії, аз 1817 р. — в Харківському університеті, з яким було пов’язане його подальше життя: з 1825 р. він професор історії і географії, а у 1841—-1849 рр. — ректор. Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою ро­ботою.

В історію української культури увійшов насамперед як про­світник, талановитий продовжувач народних бурлескних традицій і реалістичних тенденцій, започаткованих І. Котляревським. Він заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстер­ного віршування.

Літературні інтереси П. Гулака-Артемовського пробудилися ще в часи навчання в Київській академії, але активну літера­турну діяльність він розпочав після переїзду 1817 р. до Харко­ва, коли в журналі «Украинский вестник» були надруковані його переклади російською мовою з Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна. Популярність поет здобув після опублікування 1818 р. у цьому самому журналі відомої байки «Пан та Собака», в якій звернувся до актуальної соціальної теми: через стосун­ки Пана й Собаки розкрив характер взаємин у феодальному суспільстві. Поєднання бурлескного струменя з реалістичним змалюванням української дійсності, жива народна мова і гума­ністична тенденція переконливо засвідчили непересічність авто­ра байки.

Найпліднішими у творчості поета були 20-ті роки XIX ст. У цей період він публікує байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.

Новаторські пошуки поета в жанрі байки привели до вдоско­налення її форм, які цілком можна вважати сучасними. Дещо пізніше в українській літературі цим шляхом пішли Є. Гребінка та Л. Глібов, а в російській — І. Крилов.

Почавши з реалістичних позицій у творчості, П. Гулак-Артемовський вдався до написання романтичних балад. До цього його спонукав і досить характерний для українських про­світників мотив: спробувати передати високі почуття мовою свого народу. Поступово поет звільнився від не властивого цьо­му жанру бурлескного стилю і, звернувшись до сюжетів Гете й Міцкевича (балади «Твардовський» та «Рибалка», обидві 1827), прилучився до світового літературного процесу. Його роман­тичні спроби започаткували цілий напрям української літера­тури, і вже на їх основі згодом з’явилися балади представників «харківської школи»: Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, а пізніше М. Костомарова.

На жаль, не все, написане П. Гулаком-Артемовським, має однакову художню цінність, однак у скрижалях нашої культури він утвердився як палкий захисник української літератур­ної мови, діяч просвітительського реалізму, майстер художнього слова, один з найвизначніших попередників Т. Шевченка.

Помер П. Гулак-Аремовський 13 жовтня 1865 р. у Харкові.

 

 Джерело:http://100v.com.ua


Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki


Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 3 від сiчня 2021

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2021’.Вільне Козацтво Холодного Яру