До українців повертається свідомість. Допоміг… Богдан Хмельницький

Дата: 23.12.2011
Автор:
Сучасна політика, а точніше – окремі політики при владі та їхні опоненти в опозиції (хто недолугими висловлюваннями та вчинками, а хто – протестами проти них), збурили в суспільстві полум’яне обговорення гострого питання, яке досі швидше жевріло, не маючи загрози подиху «вітру». Це – питання самоідентифікації українців як нації. Що ж робиться у головах і в серцях українців, які 20 років тому абсолютною більшістю підтримали Незалежність і початок розбудови власної національної держави?
У свідомості основної маси українців поняття “українське» ототожнюється в першу чергу з глибоко традиційними символами – такими як «мова» і «рідна земля». Вони головні для 49,4 та 47,1 % опитаних відповідно. Цікаво, що навіть патріотизм шлях до серця пересічного українця швидше знаходить через його шлунок: на третьому місці (з 36,7% голосів респондентів) визначальним чинником «українського» є національна кухня. І тільки на четвертому місці по кількості голосів (але ж таки на одній з чільних позицій) – культура з її піснями й танцями (31 відсоток опитаних).
На жаль, зовсім мало українців погоджується з тим, що слово «українське» може асоціюватися з хорошою якістю продукції (всього 4,9%) або з наукою і розвитком технологій (4%). Тому очевидно, що для більшості сучасних українців «українське» – це швидше вже створене предками, а не те, що нині створюється власними руками…
Дуже важливо те, що для переважної частини наших земляків (64,8%), щоб вважатися українцем, головне – самому відчуватися таким, а не мати формальні записи в паперах. Разом з тим, не просто українцем, а справжнім українцем 40,2% вважають тільки тих, хто живе в Україні, а не «там, де краще». Також найвищий відсоток отримали визначення справжнього українця як людини, що має дотримуватися законів своєї держави, знати історію України та її культурну спадщину, мати українське, а не закордонне громадянство і розмовляти українською мовою.
Разом з тим, зовсім мало опитаних вважає, що українець – це тільки той, хто має батька-українця (16% опитаних) або матір-українку (15%). Тобто національна ідентифікація у нас ґрунтується більше на громадянському патріотизмі, аніж на виключно етнічних ознаках.
Оскільки справжніх українців, які могли б бути взірцем, ми бачимо швидше у минулому, аніж у сьогоденні, цікавими є вивчення питання того, хто з історичних постатей нашої держави викликає найбільшу симпатію у нащадків-українців. Безсумнівний лідер – син черкаської землі Богдан Хмельницький. Позитивне ставлення до славного гетьмана – у рекордної кількості українців, 80,4%! Московські прокляття і замусолені штампи радянських підручників здолала давня українська приказка «Від Богдана до Івана – не було гетьмана!»: Іван Мазепа повернув заслужену повагу України, за волю якої боровся.  Бунтівний козацький гетьман з 55,7 відсотків голосів – на третій сходинці рейтингу найвизначніших діячів. Цікаво, що на другому місці (61% голосів підтримки) – Михайло Грушевський, який разом з новітніми козаками намагався здобути волю держави у минулому столітті.
Очевидно, феномен тріумфального повернення Мазепи до когорти найвище оцінених нацією – швидше випадковість, аніж тенденція до відродження історичної справедливості. Після часів однобокої радянської історіографії гетьмана не повернули в підручники у список тих, ким лякали дітей. А справжні факти самі дійшли до свідомості українців – через споглядання уцілілих українського бароко церков і палаців мазепинської епохи та після неупередженого вивчення його військових звитяг і заслуги в тодішньому економічному розквіті нашого краю.  Зате не пощастило тим, кого й досі традиційно втоптують у багнюку за те, що «смєлі супротів старшей сєстри пойті»: переважно негативно відносяться до Степана Бандери, Симона Петлюри і Нестора Махна. Щоправда, тут теж все може досить швидко змінитися. Як тільки українці усвідомлять, що раз вони більше аніж Бандеру, не люблять більшовицького вождя Кобу-Сталіна (63,8% опитаних), а Леніна не сприймають більше, аніж Петлюру (49,4% воліло б, щоб Ульянова в історії ніколи не було) – то задумаються, навіщо продовжувати жити під впливом порослих мохом радянських штампів про тих, хто від тих же Леніна і Сталіна хотів позбавити Україну? Обнадійливий факт: вже нині понад 20% опитаних гаряче підтримують тих самих Бандеру, Петлюру й Махна…
Під час підготовки матеріалу використано дані Центру соціальних досліджень «Софія», зібрані під час опитувань у всіх областях України, АР Крим та містах Київ і Севастополь.
Світлана КРАВЕЦЬ, малюнок Руслана СВОБОДІНА

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki


Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 2 від 12  квітня  2019

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2019’.Вільне Козацтво Холодного Яру