У Дніпропетровську кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету Іван Патриляк презентував у вівторок увечері в Музеї історії Голокосту свою нову книжку «Перемога або смерть!». Видання присвячене українському визвольному рухові в 1939–1960 роках, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами історика, у своїй роботі, де викладені мало досліджувані аспекти діяльності ОУН та УПА, він також уперше в українській історіографії намагався дослідити так званий «антропологічний аспект» визвольної боротьби – яким був рядовий член УПА, чому він вступив у підпільний рух, якими були його мотиви тощо.
«Проаналізувавши статистичні дані, ми змогли це все вивести у статистичні таблиці. УПА за національною приналежністю на 98,3% складали українці, за регіональним походженням – на 78% місцеві жителі (до речі, дніпропетровців було близько 5% у різних підрозділах армії), понад 80% становили селяни. Це були молоді люди у віці від 18 до 28 років, таких було більш як 70%. Початкову або незакінчену середню освіту мали 75% повстанців, неодружених також було близько 75%. 57% не мали ніякого військового досвіду», – розказав дослідник, презентуючи свою роботу.
Він також провів паралелі між складом УПА та радянського партизанського підпілля, зауваживши, що останнє складалось з людей більш старшого віку і мало в своєму складі набагато більше робітників і службовців, аніж селян.
Що ж до Дніпропетровської області, то, за словами вченого, тут ОУН була найбільш численною в Центральній і Східній областях України, а Дніпропетровськ був центром Південно-Східного краю ОУН.
«Крайовий виконавчий орган ОУН з’явився у Дніпропетровську в 1941 році з відходом радянських військ і перед приходом німецьких. У серпні була створена обласна управа, також були створені міські та районні управи. Про масштаб підпільного руху говорять документи КДБ-МДБ про арешти підпільників: після повернення радянської влади в області було заарештовано до 3 тисяч осіб», – розповів Іван Патриляк.
Водночас керівник Музею історії Голокосту в Дніпропетровську, де відбувалась презентація, Ігор Щупак додав, що музей і надалі запрошуватиме на зустрічі провідних істориків з України та з-за кордону, адже має на меті розвінчувати історичні стереотипи та міфи й не уникати «дражливих» питань історії.
http://www.radiosvoboda.org
