Декілька років поспіль жителі Дубенського краю Рівненщини вшановують пам’ять загиблих козаків на Козацькому редуті, що між селами Плоска та Семидуби на Дубенщині. Саме тут 361 рік тому 300 козаків-богунців та місцевих селян здійснили героїчний подвиг – ціною власного життя прикрили відступ війська Богдана Хмельницького з поля Берестецької битви. Цьогоріч на Козацький редут прибуло близько трьох тисяч людей.
«Козаки твердо вірили в те, що в храмах буде звершуватися богослужба і не буде людей, які будуть оглядатися назад з острахом, хто на цей раз нападе: чи турки, чи татари чи інші вороги, які хотіли захопити цю Богом бережену державу. Ці славні козаки, які віддали своє життя, твердо вірили в те, що вони недаремно помруть», – каже архієпископ Рівненський та Острозький УПЦ КП Іларіон, який прибув на Козацький редут, аби відслужити заупокійний молебень.
Іван Юрчук один із перших, хто вирубував буряни та не дав зробити із Козацького редуту силосну яму. За свою патріотичну свідомість не раз побував на допитах у міліції, його навіть хотіли запроторити до психлікарні. Він один із тих, хто першим таємно привіз український прапор із Козацьких могил у рідні Семидуби.
Нині пан Іван на Козацькому редуті частує всіх бажаючих справжнім козацьким кулішем. Здоровенний казан поставили на вогонь ще з самого ранку. Тільки для того, щоб нагодувати 100 чоловік, використали 15 кілограмів пшоняної крупи на 8 кілограмів сала.
Тим часом дитячі козацькі загони змагалися за звання найкращих козаків. Серед такої завзятої молоді і козачка рою «Дубравці» Олександра Гаценко. Вона ще з п’яти років вправно махає шаблею, стріляє з лука, а в майбутньому прагне працювати… в СБУ.
«Ми шануємо наших предків. Один із таких способів – оволодіння шаблею. Вона, на мою думку, один із найкращих винаходів козацтва. Це кривий меч, який запорожці називали «Ану, панове, тихіше!» Мені здається, що кожна українська дівчина повинна вміти себе захистити. Також декілька років ходжу на рукопашний бій, займаюся бойовими мистецтвами і вважаю, що дівчина – це не тільки красива обгортка, а й, передусім – цікава особистість», – каже Олександра, – «Сенс мого життя – це захист України, моїх друзів та близьких».
Патріотичні пісні для гостей Козацького редуту виконував гурт «Чорні черешні».
