Православні ікони поруч з різьбленими фігурками Перуна і Сварога, пейзажі старовинних вулиць Києва і Черкас та мальовничих українських сіл, дівчата з квітами і козаки з шаблями – все це можна бачити в роботах черкащанина Миколи Старова, різьблених з липи та вільхи, пише “Козацький край”.
Водій, пресовщик і будівельник – такі професії записані у його трудовій книжці, в душі ж його завжди було зерно таланту Майстра-різьбяра. Проросло те зерно на благодатному грунті… служби в армії в часи СРСР, на початку 1980-х. У Красноярському краї чужої йому Росії черкащанин-ракетник навчився різьбити, причому тренувався на… більярдних кулях. Невдовзі вище офіцерське начальство вже шикувалося до солдата з України в чергу за «набалдашниками» у вигляді черепа на рукоятку переключення передач в автомобілях…
Завжди чітко ідентифікуючи себе як українець, Микола Старов і після армії зберіг любов до різьблення, але всього років з 12 тому це перестало бути хобі, а стало новою професією – посипалися замовлення від знайомих, «знайомих знайомих» і зовсім незнайомих людей, які почали знаходити його, щоб купити вже зроблені витвори чи замовити нові.
Роботи черкащанина можна бачити як у Черкаському обласному краєзнавчому музеї, так і в Музеї народної ікони в Острозі, як у приватних колекціях України – так і в колекціях любителів мистецтва з Туреччини або Німеччини…
«Українці – сильна нація, – говорить народний майстер. – Нас не може знищити жоден інший ворог, окрім духовної безграмотності і байдужості до своїх витоків, до історії своїх предків. Недарма кажуть, що тільки той, хто знає свою історію – той здатен творити своє майбутнє».
У Майстра це виходить чудово: і втілювати історію у різьбленні, популяризувати її серед людей…
Андрій КРАВЕЦЬ
