5 липня 1986 року помер визначний діяч українського націоналізму Ярослав Стецько.
Народився 19 січня 1912 р. у Тернополі, в родині священика. З відзначенням закінчив гімназію в Тернополі. 1929-1934 р.р. вивчав право і філософію у Краківському та Львівському університетах.
Ще юнаком Ярослав Стецько включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації “Українська націоналістична молодь” і відтак підпільних УВО та ОУН.
1932 р. – Ярослав Стецько стає членом Крайової Екзекутиви Організації Українських Націоналістів, ідеологічним референтом і редактором підпільних видань.
1934 р.- польські окупанти засудили Ярослава Стецька до 5 років ув’язнення за націоналістичну діяльність.
1937 р. – звільнений за загальною амністією.
У січні 1938 р. за дорученням полковника Євгена Коновальця Ярослав Стецько підготував черговий Збір ОУН і у 1939 р. взяв участь у Римському Конгресі ОУН.
У лютому 1940 р. Ярослав Стецько був співініціатором створення у Кракові Революційного Проводу ОУН, а на II Великому Зборі ОУН у квітні того ж року в Кракові Я.Стецька обрали заступником Провідника ОУН Степана Бандери.
Із початком німецько-радянської війни Ярослав Стецько, пробившись із групою однодумців за лінію фронту до Львова, скликав Національні Збори. На них 30 червня 1941 р. проголошено Акт відновлення Української Держави й обрано Ярослава Стецька прем’єром Українського Державного Правління. За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави, Ярослава Стецька заарештували і запроторили до концтабору Саксенгавзен, де він до вересня 1944 р. перебував у бункері смерті. Після звільнення, утікши з-під нагляду гестапо, Ярослав Стецько дорогою до американської окупаційної зони був тяжко поранений.
У 1945 р. Крайова Конференція ОУН обрала Ярослава Стецька членом Бюро Проводу ОУН, до якого входили Степан Бандера й Роман Шухевич.
У 1946 р. Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький Блок Народів (АБH), президентом якого був до кінця свого життя. Після війни Ярослав Стецько розгорнув широку діяльність на всесвітній антикомуністичній арені.
У 1968 році Ярослава Стецька обрано головою революційної ОУН, яку він очолював до кінця свого життя.
www.ternopiltrevel.com
