Десятки реконструкторів, що з’їхалися 10 березня до Легедзиного Тальнівського району Черкащини, відтворили події, які відбувалися тут на початку березня 1919 року – бій між воїнами Армії УНР з полку імені Кармелюка та більшовицько-московськими окупантами. Про це повідомляє Всеукраїнське видання «Козацький край».
З нагоди 100-річчя бою та з метою нагадування громадськості про ті часи і вшанування пам’яті загиблих Героїв, дирекція Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» провела фестиваль військово-історичної реконструкції «Легедзине – буремний 1919-тий».
У рамках фестивалю було відтворено бій між кармелюківцями та більшовиками – у ньому взяло участь близько 80 реконструкторів, «озброєних» не тільки гвинтівками, шаблями і револьверами, а й кулеметами та гарматою…
Окрім того, у музеї заповідника “Трипільська культура” гості фестивалю могли переглянути виставку, присвячену 100-річчю Української революції та Визвольної боротьби. Зокрема, серед експонатів виставки цього дня були привезені з Києва безцінні оригінали печаток часів УНР: Печатка Головного отамана військ УНР Симона Петлюри та Печатка полку Яна Кармелюка (саме цей полк вів бої під Легедзиним та в селі 7-8 березня 1919 р., відбиваючи наступ більшовиків на Умань).
Історична довідка
На початку березня 1919 року червоні розпочали піший наступ на Умань з Тального. Це містечко вони захопили напередодні. Протистояти ворожому наступу послали кармелюківців, основні частини яких у складі чотирьох сотень бійців та гарматного підрозділу 4-го березня зосередилися в Леґедзиному. Кінна розвідка полку імені Кармелюка чатувала на ворога біля Тальянок, а в Доброводах стояв полковий обоз та резерв.Учасник бою згадував: «7 березня наші роз’їзди здибали велику кольону ворожої кінноти і піхоти, яка йшла по шляху з м. Тальне на Умань. Кіннота зав’язала бій і заставила ворога розвернутись в бойовий лад… Большовики зайнявши, с. Тальянки, почали накопляться на висоту між сс. Тальянки – Легедзине, де і були зоставлені нашою піхотою».
Тобто, червоноармійці наступ вели «ланцюгами», саме по території відомого тепер трипільського поселення-гіганта.
«Зав’язалась стрілянина і продовжувалась до темряви. На ніч на позиції було зоставлено дві сотні, дві – в резерві на кінці села, а кіннота відійшла до гармат. Користуючись темрявою, большовики під проводом місцевого провідника незамітно пройшли до самого села, очутившись в тилу нашої 2-ї сотні. Зав’язався упертий нічний бій – 2-га сотня була оточена і частина перебита і переранена вмісті з лицарськи бившімся к-ром сотні хорунжим Янсоном, який був звірськи замордований на другий день…»
Олександр БРАВАДА, фото Валентини ЛЮБОМСЬКОЇ
