Відома черкаська мисткиня Олексндра Теліженко, схвильована подією надання Українській Церкві Томосу, оприлюднила на своїй сторінці у “Фейсбуці” надзвичайно цінну світлину чвертьстолітньої давнини, яка нагадує про момент утворення Автокефальної Церкви в Черкасах. Пані Олександра була однією з тих художників, що 1993 року написали ікони для першого в Черкасах храму УАПЦ.
Ось як емоційно вона згадує про той час:
“Збулося! 5 січня 2019 року, о 12 годині 37 хвилин у Стамбулі, в соборі Святого Юрія Переможця, Вселенський Патріарх Варфоломій підписв ТОМОС для УКРАЇНИ про утвердження Автокефальної помісної православної церкви !!! Завтра,06.01.19 , о 8.15 ТОМОС буде вручено нашому Митрополиту Єпіфанію, а 7 січня ТОМОС уже буде в нашій Софії Київській!!!
А поки наш ТОМОС в дорозі, – спробуємо пригадати, як і коли утворювалася Автокефальна церква в Черкасах. Ось тут нам і допоможе фото Миколи Васильєва 25- річної давності, на якому зафіксовано історичний момент: семеро черкаських митців при порозі Спілки художників, а в руках у кожного з них – авторська ікона, написана спеціально на честь утворення ЧЕРКАСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ! Конкретизую:
1. Нарбут Данило Георгієвич – ікона «ГЕОРГІЙ ЗМІЄБОРЕЦЬ»;
2. Олексенко Віктор – ікона «АРХІСТРАТИГ МИХЇЛ»;
3. Костогриз Володимир – ікона « СПАСИТЕЛЬ»;
4. Ткаченко Микола – ікона «МИКОЛА – ЧУДОТВОРЕЦЬ»;
5. Теліженко Олександра – ікона «МАТІР БОЖА- УМИЛІННЯ»;
6. Теліженко Микола – ікона «ПРЕСВЯТА ПОКРОВА-БОГОРОДИЦЯ»;
7. Помазан Іван- архітектурний проект майбутньої ЦЕРКВИ.
На жаль, четверо з них насьогодні вже полинули в інший світ: Данило Нарбут, Володимир Костогриз, Микола Ткаченко, Іван Помазан. Світла їм пам‘ять людська!
Нагадаємо: Черкаська автокефальна церква була зареєстрована 03.10.1991 року. Її засновником і очільником став отець НАЗАРІЙ Кучерявий (натепер уже Митрофорний протоієрей УАПЦ). Навколо нього і Церкви об‘єдналася мало не вся творча інтелігенція Черкас, патріоти, а основним хребтом – щойно утворений Черкаський СОЮЗ УКРАЇНОК.
Дарування ж художниками ікон Церкві і ЇХ ОСВЯЧЕННЯ відбулося у 1993 році перед Покровою, на свято Введення Богородиці у Храм, – біля звичайної хати ( бо свого приміщення ще не було), на Хрещатику в районі Казбету.
ЦЕ БУЛО ВЕЛИЧНЕ, НЕЗАБУТНЄ ЯВИЩЕ !!!
Кожен художник тримав у руках свою роботу. Краплі води, як сльози, стікали із щойно освячених ікон… Повз нас безкінечним потоком проходили Люди і сльози радості котилися по їх щоках! Люди цілували ікони і руки Художників! Таке не забувається !!!
Величне єднання Віри, Культури і Громади!
І от – ТОМОС! Ми не стоїмо на місці! Свято вірю у розквіт УКРАЇНИ !!!”
