Семен Овод народився 12 червня 1877 року. До того часу, як щез у вирі буремних років початку ХХ життя, встиг пожити цікавим життям – бурхливим, як море, службі на якому віддав найкращі роки…
Вже в 20 років українець став мічманом імператорського флоту. 25 березня 1912 року отримав звання капітана 2-го рангу, а згодом – і капітана 1-го рангу.
Після Лютневої революції 1917 року активно підтримав процес українізації Чорноморського флоту. За часів Центральної Ради вступив на українську військову службу.
28 квітня 1918 року капітан 1-го рангу Семен Овод стає Начальником Головного морського штабу.
З приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, розбудові національних військово-морських сил стало приділятися значно більше уваги. Тож 1 травня 1918 року Овод призначається товаришем (заступника) міністра Морських справ Української держави. Організаційна робота з функціонування флоту стає системною та фаховою. До керівництва флоту було залучено багато військових спеціалістів. Семен Овод брав безпосередню участь у розробці Закон про флот. За його сприяння виділяються кошти на розбудову портів, для суднобудівельних заводів для добудови військових кораблів.
В травні 1918 року гетьман розпорядився створити комісію з військово-морських фахівців для визначення штатів, бюджету та символіки українського флоту. При комісії, очолюваній адміралом Андрієм Покровським, була створена і геральдична комісія з питань щодо форми одягу, символіки і відзнак особового складу національного флоту. До її складу ввійшли капітани 1 рангу Микола Протасов, Семен Овод, Андрій Пчєльніков, капітан 2 рангу Михайло Білинський, підполковник Володимир Савченко-Більський, капітан-лейтенант Святослав Шрамченко та інші офіцери, а також художник Георгій Нарбут.
Після антигетьманського перевороту подальша доля офіцера Семена Овода невідома…
Підготував Ігор АРТЕМЕНКО