Вражаєшся, коли дізнаєшся, ким був львів’янин, який передав знання української військової історії одному з лідерів сучасного націоналізму – Андрію Білецькому. А ще Дмитро Донцов казав, що в українській національній ідеї політика має бути тісно переплетена з містикою…
Отже – чотири фото і чотири людини, які мають серйозну вагу для розвитку українського війська і збереження безперервності його історії…
Foto №1. Олена Степанів – перша в світі (!) жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера. Хорунжа УСС (Українських Січових Стрільців), згодом – чотар УГА (Української Галицької Армії). У складі УСС воювала проти російської арміЇ, в УГА – проти польської.
Пізніше – референт преси в Державному секретаріаті закордонних справ ЗУНР, пресовий референт Міністерства закордонних справ УНР. Нагороджена Срібною медаллю хоробрості і Військовим хрестом.
Вперше до російського табору потрапила як військовополонена під час Першої світової, вдруге – як українська націоналістка у 1949 році, коли була доцентом Львівського університету…
Foto №2. Роман Дашкевич, чоловік Олени Степанів. Той, кого називають «батьком української артилерії». Творець артилерії УСС і Запорізького корпусу Армії УНР. Полковник УНР (генерал-хорунжий на еміграції).
Хвацькі мундири УСС з кашкетами-мазепинками – його розробка, на їх пошиття пожертвував навіть власні кошти та кошти свої батьків.
З Оленою Степанів одружився 1920 року у Львові. У післявоєнний час викладав історію, займався літературною та дослідницькою діяльністю.
Через 33 роки після смерті генерала його останки перевезли з Австрії до Львова, де вже була похована його дружина…
Foto №3. Ярослав Дашкевич, син Олени Степанів і Романа Дашкевича. Український історик, археограф. Представник школи Михайла Грушевського. Автор понад 1700 наукових та публіцистичних праць. Звинувачений у націоналізмі, у 1949–1956 рр. відбував вирок у в’язниці МДБ у Львові, в’язниці МВС у Золочеві, в пересильних в’язницях у Львові, Києві, Харкові, Петропавловську, пересильному таборі в Карабасі; у виправно-трудових таборах — у спеціальному Піщаному таборі (Пєсчанлаг) в Спаську, у Караганді (Карлаг)…
Професор національного університету у Львові, де й закінчив свій земний шлях…
Foto №4. Андрій Білецький, учень Ярослава Дашкевича. Ім’я, яким вороги України лякають своїх обивателів. Один з чільних лідерів сучасного українського націоналістичного руху, засновник організацій «Патріот України» та «Цивільний Корпус АЗОВ», політичної партії «Національний Корпус», засновник і почесний командир батальйону (пізніше полку) Нацгвардії «Азов», підполковник. Цінитель і розробник оригінальної символіки, елементів обмундирування та камуфлювання військової техніки – завдяки чому «Азов» завжди залишається найбільш впізнаваним міліарним підрозділом України. Політв’язень (справа “захисників Римарської”) режиму Януковича. Один з офіційно оголошених «врагом россійской государствєнності».
За цивільним фахом – історик, з відзнакою закінчив Національний університет у Харкові, присвятивши дипломну роботу темі діяльності УПА. Як той, хто жив і вчився у Харкові, був на величезній відстані від Львова, та при цьому – абсолютно близький по духу з Ярославом Дашкевичем, який здійснював неформальне керівництво науковою діяльністю Білецького…
Ярослав ЗВЕНИГОРА