Президент Петро Порошенко заявив, що країна отримає ракетне озброєння в рамках проекту “Вільха” і комплекси крилатих ракет на основі технічних рішень проекту “Нептун”.

Ракетний щит

Про існування проекту “Вільха” вперше широкої громадськості стало відомо після заяви Петра Порошенка на засіданні РНБО 27 січня. “Президент також доручив державним замовникам разом з Державним концерном” Укроборонпром “при плануванні оборонного замовлення в 2016 році забезпечити розробку і закупівлю в інтересах Сухопутних військ ЗСУ ракетного озброєння в рамках проекту” Вільха “, комплексів крилатих ракет на основі технічних рішень проекту” Нептун “. Таку інформацію опублікувала прес-служба Адміністрації президента України, за підсумками наради РНБО 27 січня.

Під цим найменуванням, судячи за всіма публічними даними, ховається серія розробок дніпропетровського КБ “Південне” по створенню оперативно-тактичних далекобійних ракетних комплексів. КБ “Південне”, яке створило легендарну балістичну ракету “Сатана”, займалося розробкою такої зброї ще в 2009 році. Тоді проект отримав назву “Сапсан”, який мав на увазі створення універсального комплексу для знищення цілей на землі, воді і в повітрі.

Але за час правління Януковича проект під різними приводами успішно “ховали” і урізали фінансування. Паралельно з проектом “Сапсан” розробники пропонували інший варіант, що отримав назву “Грім”, створений для заміни застарілих ракетних комплексів “Точка-У”.

Але і цей проект усередині ховали “під сукно”. Зрештою проекти були остаточно поховані при Януковичі. Тодішній міністр оборони України Павло Лебедєв в 2013 році повністю припинив і так мізерне фінансування. Нагадаємо, що під час Революції Переваги Лебедєв втік до Криму і тепер розшукується за планомірне знищення оборони України та інші злочини.

Окрім проектів “Сапсан” і “Грім”, КБ “Південне” в ініціативному порядку, простими словами – за власні кошти, вело розробку крилатої ракети “Коршун”. Ця крилата ракета за своїми можливостями відповідає відомим на весь світ американської BGM-109 Tomahawk.

Але з початку російської агресії про здатність України створити свій ракетний щит згадали знову. Всі розробки були кардинально переглянуті для збільшення бойових можливостей, були виділені гроші для їх реалізації. А всі напрацювання по обох комплексам вилилися в проекти “Вільха” та “Нептун”, які отримали найвищий пріоритет.

Враховуючи можливості цих комплексів, Україна з ними отримає справжній ракетний щит, завдяки якому в разі агресії, командні центри, вузли зв’язку, військові бази, аеродроми, склади і бази забезпечення супротивника будуть знищені високоточною зброєю. Це дозволить паралізувати всю військову машину ворога, завдавши йому непоправної шкоди.

Проект “Вільха”

Під проектом “Вільха”, за словами президента, фігурує ракетний комплекс. При цьому в день наради РНБО гендиректор “Укроборонпрому” окремо обмовив державну програму зі створення багатофункціонального комплексу “Сапсан”. Раніше про цей проект неодноразово говорив секретар РНБО Олександр Турчинов.

“Щодо оперативно-тактичних ракет, у тому числі” Сапсан “, ця тема перебуває під жорстким контролем РНБО, і сьогодні я хочу сказати, що наші конструктори відпрацьовують оперативно-тактичну ракету, яка перевищує за своїми показниками той проект, який свого часу отримав назва “Сапсан”, – заявляв Турчинов в кінці 2015 року. Акцентувавши увагу на тому, що всі комплектуючі зброї будуть українського виробництва.

Проект “Сапсан” являє собою унікальне рішення по створенню універсальної ракети. Розробники “Південмашу” спочатку вирішили виходити з концепції, по якій одна ракета буде використовуватися для ураження різних типів цілей – наземних, повітряних і морських.

Таким чином, створивши одну ракету і оснастивши її різними бойовими частинами і системами наведення, Україна отримує одночасно новий засіб протиповітряної оборони, берегової охорони і далекобійний оперативно-тактичний комплекс. З усіх трьох компонентів, найбільш публічним є варіант для знищення наземних цілей. Він також часто фігурує, як комплекс “Грім” і був продемонстрований на виставці “Зброя та Безпека” в Києві.

Він являє собою мобільну пускову установку з двома ракетами типу “земля-земля”. Згідно з офіційними даними, ракети цього комплексу дістають противника на дистанції до 300 кілометрів. Але це цілком може бути формальним юридичним обмеженням, яке пов’язане з “Режимом контролю за ракетними технологіями”, який забороняє продаж іноземним державам ракет “земля-земля” з більшою дальністю.

У разі замовлення цих ракет українською армією, дія “Режиму контролю” сили не матимуть, а значить зброярі зможуть передавати армії більш далекобійні комплекси. Судячи з доступної інформації реальна дальність “Грома” може становити до 500 кілометрів. Таку ж схему використовує і Росія зі своїми ракетами “Калібр” і “Іскандер”, в експортному варіанті для іноземних держав їх бойові можливості спеціально урізують до 300 км, в той час. як російська армія використовує повноцінні версії.

Також відома і маса бойової частини ракети – до 480 кілограмовий. Боєголовки такої ваги використовуються в російському “Іскандер” і радянської “Точці-У”. Такого ваги боєзаряду вистачає для знищення цілей на площі до 10 000 квадратних метрів, при використанні касетного заряду, або на площі 2-3 гектари звичайним осколково-фугасним зарядом.

У вигляді бойової частини може бути встановлений заряд об’ємного вибуху, так звана “вакуумна бомба”, або бетонобойную боєприпас для знищення надзахищених об’єктів, типу підземних командних пунктів. Важливою особливістю ракети є можливість її польоту не тільки по балістичної прогнозованої траєкторії, але й по аеробалістичних. Особливість такого польоту в тому, що ракета здійснює непередбачувані для супротивника “стрибки”, йдучи від протиракет. Це гарантує прорив ППО будь-якої складності.

Примітно, що такі ж технології використовує і Росія в своїй ракеті “Іскандер”, заявивши, що на сьогоднішній момент не існує засобів ППО, здатних перехопити таку ракету. А значить, широко розрекламовані самим же Кремлем комплекси С-300 і С-400 виявляться безсилі.

Ще однією важливою деталлю українського “Грома”, яка значно підвищує бойові можливості комплексу, є розміщення відразу двох ракет на одній пусковій установці. Таким чином, один екіпаж може випустити відразу дві ракети по двом різним цілям одночасно. Така особливість також використовується в російському “Іскандер-М”.

Способи наведення ракети українські розробники не стали розголошувати, лише уточнивши, що точність “Грома” знаходиться на світовому рівні, для чого використовується цілий комплекс високоточних засобів. У будь-якому випадку у дніпропетровських інженерів має величезний досвід створення ракет, які потрапляють точно в ціль навіть після польоту на 10000 кілометрів.

Фактично в КБ “Південному” вже є електронні системи инерциального наведення, коли ракета сама вираховує свій політ. “Рельєфні” наведення, коли комп’ютер порівнює закладену карту з місцевістю під ракетою, а також радіолокаційного, наприклад, якщо необхідно знищити об’єкт системи ППО. Також не можна виключати, особливо враховуючи співпрацю з США, використання високоточної супутникової навігації.

Таким чином, враховуючи офіційну дальність стрільби в 300 кілометрів, її вистачає для знищення будь-якої мети на окупованій території Донбасу. А в разі необхідності, її вистачить, щоб дістати до передових аеродромів і військових баз на території РФ.Так, в 300-кілометровій зоні дії знаходиться, як мінімум, шість великих авіабаз. Якщо ж припустити, що дальність все ж в 500 кілометрів, то можна заодно згадати, що, наприклад, від центру села Люте у Сумській області до Кремля – 466 кілометрів.

Проект “Нептун”

Як уже анонсував президент, під виглядом проекту “Нептун” ховається крилата ракета. Єдина подібна українська розробка – система “Коршун” від КБ “Південне”. Вона також була продемонстрована на виставці “Зброя та безпека”. Ця крилата ракета наземного базування може знищувати цілі, згідно з офіційними даними, на які цілком могли позначитися “юридичні” обмеження, до 280 кілометрів.

Крилата ракета “Коршун”, в порівнянні з “Громом” має набагато менші габарити і завдяки цьому може базуватися не тільки на наземних пускових установках, а й на кораблях і навіть винищувачах типу Су-27. А на колісній платформі можна розмістити відразу чотири пускових установки.

У зв’язку з тим, що “Коршун” – це крилата ракета, її завданням є проходження ППО противника на надмалій висоті до 50 метрів, нижче “рівня радарів”, огинаючи рельєф місцевості. Це дозволяє проривати будь-яку сучасну систему протиповітряної оборони. Крім того в КБ “Південному” спочатку говорили про використання стелс-технологій, що зробить ракету ще менш помітною.

Бойова частина української крилатої ракети також вагою в 480 кілограм, а значить і можливості знищення цілей у “Коршуна” схожі з “Громом”. Важливою деталлю бойових характеристик “Коршуна” є можливий “технологічний заділ” дальності польоту. Так, ракета Х-555, яка має практично ідентичні розміри і вагу, оснащена таким же по потужності двигуном і несе аналогічний по масі заряд, летить на дальність в 2000 кілометрів.

Враховуючи досвід реалій виконання міжнародний угод, таких як Будапештський меморандум, подібний “технологічний заділ” може стати вельми незайвим. Таким чином, можливості по дальність дії “Коршуна” в базовому варіанті практично ідентичні “Грому”. А якщо все ж розглядати можливий “технологічний заділ” у 2000 кілометрів, то, для порівняння, відстань від України до “столиці Уралу” Єкатеринбурга – близько 1,8 тисячі кілометрів.

Готовність проектів

Оголошувати інформацію про початок виробництва “Грома” і “Коршуна” і терміни передачі їх у війська на засіданні РНБО не стали. Але готовність проекту вже можна оцінити за поточними успіхам українських зброярів, які були ними публічно представлені. Наприклад, на ще торішній виставці “Зброя та безпека” була показана перша твердопаливна щабель “Грома”.

А для “Коршуна” запорізька “Мотор Січ” підготувала двигун МС-400, який за своїми характеристиками аналогічний двигуну Р95-300, при цьому легше на 50 кг. Варто відзначити, що двигун Р95-300 використовується в крилатих ракетах Х-55 і Х-555. А також у новітній російській стелс-ракеті Х-101, яка лише нещодавно була вперше використана Росією при стрільбі по території Сирії і пролетіла до 2 тисяч кілометрів.

У свою чергу, питання з розміщенням ракет на колісній платформі вирішив український КрАЗ. Він продемонстрував багатофункціональне шасі КрАЗ-7634НЕ. Технічні можливості машини: колісна формула високої прохідності 8х8, вантажопідйомність до 27 тонн, двигун фірми Ford або Deutz, потужністю в 500-600 л.с., швидкість до 100 км / ч. Розміру шасі і вантажопідйомності більш ніж вистачає для розміщення двох пускових установок “Грома” або чотирьох “Коршуна”.

Таким чином, особливо враховуючи готовність офіційної влади прочинити дані не тільки про існування проектів, а й про їх найвищому пріоритеті, зараз перед українськими зброярами стоїть питання остаточного доведення і налагодження виробництва нової ракетної зброї.

Джерело: УкрМедіа