До депутата Львівської обласної ради Михайла Задорожного звернулися мешканці села Сторона Дрогобицького району з проханням посприяти у віднайдені могил вояків УПА, які загинули в бою з регулярними військами НКВД у листопаді 1944 року. У свою чергу депутат звернувся до КП Львівської обласної ради «Доля», яке займається пошуками поховань полеглих у Першій та Другій світових війнах.
Пошуковці КП ЛОР «Доля» відгукнулися на пропозицію Михайла Задорожного і вже 20 серпня на місце виїхала пошукова група з директором підприємства Святославом Шереметою. Спеціалісти та науковці підприємства обслідували місцевість в урочищі «На Кутах», де за переказами очевидців відбувся запеклий бій між регулярними військами УПА та НКВД. Проте, поки явних поховань не знайдено.
Складність пошуку в тому, що не існує спільної могили полеглих повстанців. Після бою, озвірілі енкаведисти заборонили мешканцям села хоронити останки вояків УПА. Окремі тіла повстанців пролежали під снігом аж до весни. Однак, люди потайки ночами, упродовж зими, потроху все ж позабирали тіла полеглих і поховали в окремих могилах, які можливо зараз розкидані по всьому урочищі «На Кутах».
Пізніше на місцевості, де могли бути поховання вояків УПА, радянська влада влаштувала трелювання лісу та відвантаження деревини, внаслідок чого могильні насипи могло бути зруйновано і зрівняно із землею. Відтак, вирішено до пошуку залучити техніку. Вже найближчими днями пошуковці КП ЛОР «Доля» та небайдужа молодь, згуртована районною організацією ВО «Свобода», приступлять до широкомасштабного пошуку поховань полеглих вояків УПА.
На таку благородну справу дали своє благословення настоятелі місцевих парафій Української Греко-Католицької Церкви та Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Довідка
У ніч з 16 на 17 листопада 1944 року на обійстю порожньої лісничівки, в околиці села Сторона в урочищі «На Кутах», розмістилася на відпочинок сотня УПА командира Байди із куреня Рена. Сотня УПА командира Бурлаки заквартирувала неподалік урочища – в присілку Сторонівка.
Вдосвіта, 17 листопада, з села Підбужа біля тисячі енкаведистів на вантажівках під’їхали до центру села. Також були стягнуті підрозділи НКВД з Дрогобича, Самбора та Дублян. Невдовзі відділи енкаведистів почали оточувати місцевість, де базувалася сотня Бурлаки. Відтак, сотенний вирішив рухатись пробоєм із села у напрямі лісу, де сотня Байди вже зводила бій з ворогом. Значна частина чекістів оточила повстанців на лісничівці. У лісі розгорівся запеклий бій між сотнею Байди та енкаведистами.
До речі, сотня Байди складалася з колишніх вояків червоної армії, які були родом із східних земель України. Під час сутички енкаведисти перемішалися з повстанцями і дійшло до рукопашного бою. Червоним важко було розібратися де свої, а де чужі. Тим більше, що повстанці також були одягнені у форму червоноармійців. Вояки сотні Байди знали термінологію червоноармійської команди, стиль розмовної російської мови, якою послуговувалися енкаведисти, і це призвело до дезорієнтації ворога. Повстанські кулеметники, зайнявши вигідніші позиції, косили ворога. Це значно полегшувало можливість (хоча із великими труднощами) пробитись із оточення сотні Бурлаки…
На місці бою «На Кутах» загинули 24 вояки УПА. Після бою енкаведисти підпалили хати на хуторі та озвірілі від люті вкинули у вогонь 35-річного Василя Титара, батька кількох маленьких дітей. Втрати енкаведистів склали 142 бійця.
www.pohlyad.com
