18 cерпня 1836 року в селі Переходівці (нині Ніжинського району Чернігівщини) народився Олександр Кониський, український перекладач, письменник, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Автор слів духовного гімну “Молитва за Україну” (“Боже великий, єдиний, нам Україну храни”).
Друкуватися почав у 1858 році у «Черниговском Листке». Вів велику і різноманітну громадську роботу. У Полтаві, де він служив, організував недільні школи, писав для них підручники. У пресі опублікував низку статей на церковні теми. Брав участь у роботі київської Громади, організовував недільні школи. Як член київської міської ради домагався запровадження у школах української мови. Для недільних шкіл Кониський видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Граматка або перша читанка задля початку вченья» (1882).
Налагоджував зв’язки з українськими діячами у Галичині. Обвинувачений у поширенні «малоросійської пропаганди», 1863 року без слідства і суду був засланий до Вологди. Його роман «Не даруй золотом і не бий молотом» у1871 році під час чергового обшуку конфіскувала і знищила поліція. Із 1865 року жив за кордоном. Тісно зійшовся з національними українськими діячами Галичини. 1872-го, після зняття поліційного нагляду, повернувся до Києва. Там працює у газеті «Київський Телеграф». Кониський був одним із фундаторів Літературного Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873), а пізніше — ініціатором перетворення його у Наукове Товариство ім. Т. Шевченка.
1897 року ініціював створення Всеукраїнської спільної організації – громадсько-політичної спілки, що мала об’єднати всі кола національно-свідомих українців. Для потреб організації заснував у Києві видавництво «Вік», що, проіснувавши 15 років, опублікувало понад 100 книг українською мовою.
177 років тому народився автор духовного гімну “Молитва за Україну” Олександр Кониський
© 2011-‘2024’.Вільне Козацтво Холодного Яру