Представники Української греко-католицької церкви та Римо-католицької церкви Польщі підписали у Варшаві спільну декларацію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.
У документі підкреслюється, що насильство та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом.
“Прагнемо вшанувати пам’ять невинно загиблих, попросити пробачення в Бога за вчинені злочини й закликати всіх українців і поляків, як у Польщі, в Україні, так і в цілому світі, до відваги відкрити серця та розум для взаємного пробачення і примирення”, – наголошують автори декларації.
У документі також згадано слова голови УГКЦ Любомира (Гузара), висловлені в 2001 році, про те, що “деякі сини та дочки УГКЦ чинили зло… своїм ближнім власного народу та інших народів”.
“Як глава Греко-католицької церкви хочу повторити ці слова й сьогодні та попросити пробачення у братів-поляків за злочини, скоєні в 1943 році”, – зазначив нинішній патріарх УГКЦ Святослав.
“В ім’я правди вважаємо, що прощення і прохання про вибачення вимагає і позиція тих поляків, які чинили зло українцям та відповідали насиллям на насилля, – додав голова Римо-католицького єпископату Польщі Юзеф Міхалік. – Прошу у братів-українців прощення”.
Спільна декларація засуджує “крайній націоналізм та шовінізм”, адже “атеїстичний і тоталітарний комунізм та нацизм у ХХ столітті призвели до мільйонів жертв”.
Ієрархи закликають українських та польських науковців до досліджень історичних джерел та формування списку імен загиблих під час Волинської трагедії.
“Нехай Господь допоможе українському та польському народам жити в мирі, взаємно ділитися своїм духовним багатством, а також вносити свій вклад у єдність та майбутнє Європи!”, – наголошують автори декларації.
Серед підписантів – і голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький, який у березні 2013 року повідомляв, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що “запропонована греко-католиками формула “пробачаємо і просимо пробачення” є нонсенсом”.
У березні 2013 року Українська греко-католицька церкв оприлюднила звернення, в якому засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів.
У квітні 2013 року з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині. Українська православна церква (Київський патріархат) також закликала до взаємного прощення.
У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як “етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду”.
Невдозі після того ієрархи РКЦ в Україні у пастирському листі визнали, що в 1940-х роках і поляки убивали українців, але робили це не в таких масштабах.
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий “кресовий рух”, який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам’ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.
Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам’яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію “різаниною” і “геноцидом”.
У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.
www.istpravda.com.ua
