Ракушка-Романовський Роман — державний і церковний діяч другої половини 17 століття.Народився у Ніжині 28 березня 1623 року й 1649-го був записаний там до козацького реєстру.
У 1654—1655 роках був «ревізором скарбу військового» і «дозорцею скарбу військового в полку Ніжинському»; ніжинський сотник (1658—1663) і полковий суддя (1659), генеральний підскарбій за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668), організатор фінансів і державного господарства Гетьманщини.
Внаслідок конфлікту з гетьманом Дем’яном Многогрішним переселився на Правобережжя, де став священиком і протопопом у Брацлаві (1668—1675).
Після Руїни Правобережжя 1676 року оселився в Стародубі, де був до кінця життя священиком Миколаївської церкви.
На думку більшості дослідників (Михайло Грушевський, Дмитро Дорошенко, Олександр Оглоблин, Микола Петровський, Віктор Романовський та ін.), є ймовірним автором «Літопису Самовидця».
Нагадаємо: “Літопис Самовидця” складається зі вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, і двох головних частин:перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 включно);друга — доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написана на Лівобережжі, найпевніше (з уваги на локальні новини) у Стародубі.
Літопис Самовидця писаний доброю українською мовою того часу, близькою до народної.
