1 серпня у Золотоноші відкрито меморіальну дошку Михайлу Олександровичу Злобинцю, який народився 1885 року на Золотоніщині. Відомий як активний культурно-освітній, громадський та політичний діяч доби Української революції 1917–1921 рр., поет, бандурист, педагог.
Відкриття меморіальної дошки Михайлу Злобинцю – важлива подія у громадському і культурному житті не тільки Золотоноші, а й усієї Черкащини. Цей захід – складова частина роботи з увічнення на Черкащині пам’яті видатних діячів Української революції 1917–1921 років.
Встановлення цієї дошки увічнює пам’ять про тих людей, які століття тому відстоювали ідею української державності. І серед них – Михайло Олександрович Злобинець (який ще відомий під псевдонімами Злобинців або Домонтович). Він боровся за відродження української національної культури і її утвердження своєю головною зброєю – словом і піснею.
У ті, уже далекі роки української історії, він розумів, що революція відбувається не тільки на полі бою, а й, передусім, у свідомості українців. Тому він усе своє життя присвятив справі просвітництва, формування національного світогляду своїх земляків.
Ще навчаючись в Київському університеті, Михайло Злобинець організував студентський ансамбль бандуристів, який у 1906–1909 роках з успіхом виступав в Києві, зокрема на Шевченківських святах. Цікавився етнографією, збирав і записував від кобзарів українські народні пісні та думи. Був майстром з виготовлення бандур.
З 1909 року Михайло Злобинець – вчитель математики у Золотоніській чоловічій гімназії. Продовжував займатися музикою і співом, всіляко популяризував кобзарське мистецтво. У 1913 році в Одесі під його авторством вийшов перший в Україні «Самонавчитель гри на кобзі або бандурі».
Одночасно з роботою над створенням і виданням «Самонавчителя» він пише вірші, які почали друкуватися в 1905 році. Підготував також підручник з арифметики, дві частини якого у 1917–1918 роках були видані в Золотоноші. Як гласний повітового земського зібрання багато робив для поліпшення культури і освіти на Золотоніщині.
У роки Української революції 1917–1921 років Михайло Злобинець брав активну участь в громадсько-політичній та просвітницькій роботі. Став засновником товариства «Просвіта» на Золотоніщині, фундатором українських газет «Вільне слово» та «Вісті Просвіти».
У 1917 році в Золотоноші він видає низку політичних праць, збірник революційних пісень, нариси з історії Золотоніщини. Виступає проти русифікації і відстоює ідеали української державності.
Михайла Злобинця, як і багатьох борців за волю України, спіткала трагічна доля. Він був репресований і його життя обірвалося у 1937 році.
І хоч тодішня боротьба за Українську державність не увінчалася успіхом, жертовний подвиг таких патріотів як Михайло Злобинець, надихав наступні покоління українців і завдяки їм у 1991 році на політичній карті світу постала незалежна Українська держава.
Такі люди як Михайло Злобинець і сьогодні потрібні Україні. Тож нехай його ім’я і образ буде прикладом для нинішнього і наступних поколінь як любити Україну і як боротися за неї.
Першими дослідниками життєпису Михайла Злобинця були краєзнавці Михало Пономаренко, Віктор Почепцов, Віктор Козоріз. Вагомий внесок у повернення і пошанування незаслужено забутого імені громадського діяча, патріота України Михайла Злобинця та дослідження його життя і діяльності зробили науковці – доктор істричних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лариса Іванівна Синявська та доктор історичних наук, професор Київського університету харчових технологій Оксана Захарівна Силка (обидві випускники історичного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького).
Підсумком їх дослідницько-пошукової роботи стала книга про Михайла Злобинця «Бандури пісня недоспівана…», яка у 2018 році відзначена обласною краєзнавчою премією імені Михайла Максимовича. Під час вручення премії її лауреати виступили з ініціативою за рахунок премії виготовити і встановити меморіальну дошку на приміщенні школи у Золотоноші, де Михайло Злобинець вчителював. Пропозиція знайшла підтримку в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, обласній організації Національної спілки краєзнавців України, розглянута і підтримана сесією Золотоніської міської ради. Фінансову допомогу для оплати матеріалів надав тодішній народний депутат України Владислав Голуб.
У відкритті меморіальної дошки Михайлу Злобинцю взяли участь міський голова Золотоноші В.О. Войцехівський, заступник міського голови М.Е. Нищенко, представники громадськості міста і району, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького О.В. Черевко, генеральний директор телекомпанії «Ільдана» М.М. Калініченко, голови обласних організацій національних спілок художників (Іван Фізер), журналістів (Тетяна Калиновська), краєзнавців (Василь Мельниченко)
Автор меморіальної дошки – заслужений художник України Іван Фізер, який на безоплатній основі виготовив і встановив дошку.
Василь МЕЛЬНИЧЕНКО, фото автора
