Третій і завершальний етап українських новорічних свят — Водохреща. Його у нас відзначають 19 січня щорічно. Віряни переконані, що в цей день вся вода наділена цілющою силою, тож занурюються в ополонки, аби очиститись та бути здоровим протягом наступного року.
Походження свята Водохреща
За релігійним трактуванням — це свято хрещення Ісуса Христа у річці Йордан, яке було виконано Іоанном Хрестителем. У Біблії вказано, що під час цього дійства над річкою пролетів Святий Дух у подобі голуба. Тож це свято в християнстві також заведено називати Богоявленням.
Та деякі ритуали цього дня: очищення водою та вогнем, закликання весни тощо — беруть своє коріння ще з дохристиянських часів. Прихильник язичницьких вірувань переконані, що все це — обряди свята «Водокрес», або ж «Свято богині Дани». Її вважають покровителькою води.
Купання на Водохреща
Купання в день Водохреща — це не просто занурення в ополонку, а ціле ритуальне дійство. До самого свята прорубують ополонку у вигляді великого хреста. У Водохреща кожна річка символізує Йордан.
До того, як хтось почне пірнати у воду — її освячує священик. Занурює хрест в ополонку, запалює вогонь, читає молитву. Перед зануренням кожен вірянин опускає голову у воду три рази та також читає молитву.
Сенс ритуалу полягає у згоді прийняти християнську віру, як це колись зробив Ісус Христос та слідувати за ним. Також, свято закінчують випусканням у повітря голубів, як символ Богоявлення, описаного у Біблії.
Попри популярність традиції занурення у воду — вона не є обов’язковою для вірян, це лише добровільний ритуал. Адже не кожен може дозволити собі таку дію, як мінімум — за станом здоров’я.
Все ж усі набирають та зберігають вдома освячену воду. Йдуть не тільки туди, де освятив її священик, а й до простого джерела, бо в цей день уся вода — освячена та цілюща. Як не дивно, така вода зазвичай і справді не псується протягом року. Нею освячують оселю, худобу, та навіть п’ють, ті хто вірять, що вода може зцілити від хвороб.
Цікаві традиції та вірування
Напередодні свята, як ми вже згадували, у кризі на річці прорубували ополонку у вигляді великого хреста. Його старались вийняти цілим, аби поставити поруч з місцем майбутнього дійства. Обливали буряковим соком та прикрашали гілочками калини.
Поки хлопці займались оздобленням до Водохреща, дівчата першими поспішали набрати з ополонки воду, клали в неї гілочки з ягодами калини. Вмивались холодною водою з калиною, щоб стати ще більш вродливими.
Саме дійство занурення у воду тривало досить довго, адже охочих завжди багато. Тож навколо ополонки був гамір, стояли столи із гарячими напоями, щоб всі могли зразу зігрітись. Збоку чекали теплі ковдри, сухий одяг. Адже після занурення кожен спішив відігрітись.
У кінці свята хлопці збирались у команди та бились за символічний приз – йорданський хрест з криги. Ця традиція також вказує на присутність дохристиянських мотивів у святкуванні Водохреща.
Прикмети на Водохреща
- Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
- На Богоявлення йде сніг – до урожаю, ясний день – до неврожаю.
- Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.
- Йде лапатий сніг – на врожай.
- Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
