Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нечаївці
Нечаївська церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована у XVIII столітті, коли жива ще була Запорізька Січ Петра Калнишевського, яку зовсім скоро зруйнували московські війська.
І хоча після часів безбожної більшовицької влади не збереглися у храмі давні ікони, та фахівці говорять: чудо вже те, що дерев’яна церква, якій чверть тисячоліття, досі ціла і радує око й душу, попри війни та інші незгоди. Втім, і сільська громада доклала руки до цього чуда: збудовану предками церкву сучасні нечаївці відремонтували, замінивши деякі балки та оздобивши храм іконами, мальованими у Черкасах та в Києві.
Хоча «глобальних» змін у церкві не робили – тому й вписують її популярні українські сайти у маршрути рекомендованих туристичних маршрутів Черкащини…
2011 року телевізійники з Черкас нарешті дізналися про воду з Нечаївки, яку називали святою – а коли приїхали до криниці сільського жителя Олександра Ткаченка, то виявилось, що до нього вже півтора року їздять «паломники» з усієї області і з-за її меж. Уві сні він бачив Богородицю, яка сказала йому про цілющу воду, а на ранок виявив, що вода в криниці замість болотистої, як досі, стала надзвичайно чистою. Як так сталося – хтозна, а священики радять їхати до таких місць, не забуваючи про молитву…
Чергову партію своїх "диво-звірів" на початку 2019 року Ольга Отнякіна-Бердник присвятила Року Кабана за Китайським календарем
Є в Черкасах заслужена майстриня, художник-кераміст Ольга Отнякіна-Бердник. ЇЇ «диво-звірів», ліплених з глини, випалених у печі і розмальованих вручну, нині знає вже весь світ. «Диво-звірі» з Черкас роз’їхалися по приватних колекціях кількох материків, вони ставали символами днів України в Польщі й Німеччині, ними оздоблювали окрему виставку в музеї міста Берн, фактичної столиці Швейцарії… А починалося незвичне захоплення черкащанки з того, що наприкінці 1980-х років вона знайшла у бібліотеці малюнки двох глиняних фігурок древніх драконів, знайдених в Україні під час археологічних розкопок. Вирішила їх відтворити – і ці дракони стали початком її справжньої слави. Досі пам’ятає, звідки брала “чарівну» глину для тих перших фігурок – з Нечаївки. А з глини тієї ліпили посуд і ритуальні предмети ще давні трипільці, поселення яких виявили біля Нечаївки археологи…
Ось так і живуть нечаївці – у справді чарівній місцині, чарівній насамперед завдяки природі та історії. Минулий, 2018-й рік розпочинався з інформаційного «вибуху» у інтернет-спільноті з приводу того, що прямо після Нового року, 2 січня, черкащанка назбирала у Нечаївському лісі… грибів-«зеленушок». Ясно, що то погралася аномальна останнім часом погода, але ж у нас звикли вірити у «звичайне чудо» – ще від тих часів, коли у нечаївській Вовчій балці дійсно вовки водилися…
