У Вінницькому краєзнавчому музеї зберігається 2 новорічно-різдвяні листівки 1914-го. Їх до музею передав колекціонер Андрій Гродецький.
“Наступного року бажаю тобі, мила кумушко, всього найкращого”, – написано на одній із листівок чорнилом на зворотній стороні.
Вона адресована Новиковій Юлії Петрівні. Відправлена з Яготина Київської області Махаранецьким Сахаром. Датована 1914 роком. Має штамп Козятина Київської губернії. Зверху англійською, німецькою та французькими мовами написано “поштова листівка”. На листівці зображені маленькі хлопчик і дівчинка, які несуть дерев’яну коробку з подарунками та іграшками. Виготовлена у Німеччині з картону. Коштує 1 марку.
Першою листівкою, виготовленою на продаж, вважається картка, яку сер Генрі Коул на початку 1840-х замовив художнику Джону Хорслі. На ній було намальована сім’я сера Коула, що сидить за різдвяним столом, і підпис: “Веселого Різдва та щасливого Нового року!”. Решту листівок було розпродано всім охочим. Розійшлися вони дуже швидко.
1874-го була заснована Всесвітня поштова спілка, що встановила міжнародний стандартний розмір листівки — 9 x 14 см. Більшість держав прагнули орієнтуватися на цю вимогу.
На той час української держави не існувало. Країна була розділена на Австро-Угорщину та Російську імперію. У Російський імперії було міністерство пошти та телеграфії, яке займалося відправленням листів. У західних областях – корпус січових стрільців із мистецькою штаб-квартирою. Там виготовляли різдвяні листівки, присвячені військовим подіям. На них зображали Ісуса Христа, Божу матір із дитиною, янголів, ягнят, пастухів і вертеп. Кожну листівку вручну малював художник. Потім її копіювали на верстаті. Цю техніку виробництва завезли з Німеччини. Вона була дорога і не виправдовувала вкладених коштів
“У 1914-1917-х нікого не вітали з Новим Роком. Не було такого свята. Тільки у Австро-Угорщині відзначали 2 Різдва: 25 грудня та 7 січня. Листівки друкували українською мовою. У Росії – тільки російською. Вони вважали українську непотрібною”, – розповідає Gazeta.ua історик Василь Штокало.