Не існує єдиної думки відносно того, що сова нібито являє собою уособлення мудрості. Багато народів охоче посперечаються із цим твердженням, розповідаючи похмурі легенди про сов, які у них переказують з покоління у покоління. Можливо, тому, що сова воліє вести нічний спосіб життя, безшумно пурхаючи в темряві і терпляче вичікуючи здобич, а з мороком і темрявою людина завжди проводила неприємні для себе паралелі?.. Так чи інакше, слід визнати одне – мало знайдеться в природі пернатих, які б так «обросли» міфами і забобонами, як сови. Втім, у Китаї сова є символом блискавки і енергії Янь (позитивної, чоловічої світлої, активної енергії). Стародавні греки і римляни однозначно співвідносили сову з мудрістю і знанням, причому, символом найрозумнішої богині Олімпу, Афіни Паллади, є саме сова.
Запорозькі козаки, що постійно воювали і мали бути насторожі і вдень і вночі, особливо шанували вміння добре бачити в темряві, не спати від вечора й до ранку – з таких запорожців виходили добрі чатові і розвідники, тож від друзів вони часто отримували прізвиська Сич або Сова – в абсолютній більшості такі прізвища у наш час означають, що люди, які їх носять – нащадки козаків.
Знаменитий дослідник Козаччини Дмитро Яворницький свого часу констатував: січовий острів Хортиця на Дніпрі мав 12 десятин і 12 сотень сажнів землі, а ще його береги перетинало 12 балок, одна з яких називалася Совутина – за прізвищем козака-характерника Совути, «який жив у печері балки й виходив на світ божий лише по ночах, мов сова».
Цікаво, що багато з тих 12 хортицьких балок загубили свої козацькі назви, отримавши нові в часи німецьких колоністів, а Совутина балка називається так по сьогоднішній день – як і Совутина скеля, про яку розказують, що десь у ній є печера, де жив характерник Совута і де він заховав скарб – та не кожен його може знайти…
Так чому сову асоціюють з мудрістю? Ймовірно, це пов’язано із навичками і здібностями птаха. З-за того, що сови прекрасно бачать та чують у повній темряві. вважається, що нібито вони знають те, що іншим знати не дано. І як наслідок цієї теорії — вибір сови своїм символом тих, хто володіє особливими знаннями й навичками.
В часі новітньої війни українців за Незалежність одним з перших добровольчих батальйонів постав «Айдар», назва якого – від річки на Луганщині, а та в свою чергу, як вважають деякі дослідники, має назву від тюркського слова, що означає козацький чуб. Гасло батальйону – «З нами Бог!», а на шевронах і бойовому прапорі підрозділу – сова з розпростертими у польоті крилами. Так само є вона в емблемі Головного управління розвідки. Восени 2016 року в сусідній з нами країні вибухнула справжня істерика, коли там роздивилися сову української воєнної розвідки – з мечем, що пронизує територію Росії. Гасло українських розвідників написано латиною – “Sapiens dominabitur astris” (“Мудрий буде панувати над зірками”)…
Підготував Ярослав ЗВЕНИГОРА
