У складі 54-ї бригади відзначилися й бійці "Грузинського легіону"
На Донбасі ще півкілометра української землі звільнено від окупантів. Українські військові просунулись уперед у напрямку Стаханова і зайняли нові позиції, на яких досі були бойовики. У той час, коли йшли важкі бої на Світлодарській дузі, кілька підрозділів 54-ї бригади спланували і здійснили цю операцію.
Ми вже не дізнаємось, що планували бойовики, але зі спостережного пункту, який вони облаштували на панівній висоті, українські позиції було видно як на долоні.
“Вони підходили дуже близько. І це призвело б до втрати наших старих, тих, позицій”, – говорить командир взводу 25-го батальйону “Зураб”.
Ворог нахабно захопив пагорби, які навіть за Мінськими домовленостями вважаються українськими. Але не надовго.
Позиції сепаратистів займав і “Грузинський легіон”. Операція була спланована і, головне, виконана ідеально. Без втрат і майже без пострілів. “Грузинським легіоном” називають один зі взводів 25-го батальйону. Тут служать громадяни Грузії, які підписали контракт із Збройними силами України. Легіонерів підтримали побратими.
“Операцію провели спільно з мотопіхотним батальйоном 17-ї танкової бригади, 2-м батальйоном 54-ї бригади та нашим батальйоном”, – говорить командир 25-го батальйону Євген Лавром.
Усі підходи до ворожого бліндажу були засіяні мінами. Дорогою скрізь видно сліди “розтяжок”. Крок вліво-вправо – явно шкідливий для здоров’я. Розмінували вузеньку стежку. Решта мін почекає до весни, коли там почнуть працювати піротехніки.
Лінія оборони на цій ділянці тепер пересунулась на кілька сотень метрів вбік окупованого Первомайська.
“Тут усе було сплановано, відрізані комунікації, “сепари” просто були змушені піти”, – каже боєць 25-го батальйону Анатолій Адамовський.
Знімальна група ТСН першою серед журналістів зайшла на позицію після того, як її звільнив “Грузинський легіон”. Тут усе майже так, як було при бойовиках. У створеному нашвидкуруч ворожому укріпленні гарячим кавказьким хлопцям непереливки. Целофан над головою не рятує ані від куль, ані від морозу.
“Найгірший момент, коли був мороз. Тоді було вночі мінус 29 градусів. Вії замерзали”, – згадує боєць 25-го батальйону “Мультик”.
На такому лютому морозі хіба що пісня зігріває душу. А тим часом командир “легіонерів” власноруч зліпив для своїх бійців традиційну грузинську страву – хінкалі.
Стаханівський напрямок – не єдине місце, де українські війська змусили ворога відступити. Зона відповідальності 46-го батальйону “Донбас-Україна” з іншого боку Світлодарського водосховища. Раніше тут українських військ не було. Тепер і на Горлівському напрямі є кілька нових укріплених районів. Група технічно і непомітно вийшла на цю позицію. Зайняла оборону. Лише наступного дня бойовики зрозуміли, що тут їм буквально перекрито кисень.
“Тут дорога, вони ганяли “контрабас” (контрабанду). Тепер дорога перекрита повністю”, – говорить боєць 46-го батальйону Дмитро Куценко.
Попереду вже Травневе – передмістя окупованої Горлівки.
“Нам би зайняти Травневе. І щоб сусіди посунулися, як грузини, по 500 метрів. А там можна і до Горлівки дійти”, – каже командир взводу Віталій Аверін.
www.tsn.ua
