Кримський похід Болбочана. Малюнок Юрія Журавля
30 квітня 1918 року – уночі, коли голова поваленої Центральної Ради професор Михайло Грушевський із дружиною сідав в автомобіль біля будинку УЦР, до нього кинувся чоловік, одягнений в форму січового стрільця, з рушницею у руках. Та нерви у нападника здали, і його багнет тільки поранив Грушевського у плече.
Удар звалив Грушевського з ніг і поранив його дружину. Нападника схопили січові стрільці, що несли охорону будинку Центральної Ради.
30 квітня 1918 року – професора Миколу Василенка призначено отаманом (головою Ради міністрів) Української Держави гетьмана Скоропадського.
30 квітня 1918 року – у Криму зусиллями українських військ Петра Болбочана та німецької армії ліквідовано Радянську соціалістичну республіку Тавриди (або Таврійську РСР) – напівдержавне утворення, що постало в березні й увійшло до складу РРФСР.
Більшовицьких керівників Тавриди розстріляли в Алушті.
30 квітня 1919 року – після того, як Рівне атакували частини корпусу Січових стрільців Євгена Коновальця, загони петлюрівської польової варти і один бронепотяг, спроба антипетлюрівського державного перевороту на чолі з генерал-хорунжим Володимиром Оскілком зазнала повної поразки.
27-річному генералу – представникові УПСС – та деяким його соратникам вдалося втекти з Рівного. 12 травня отаман здався представникам польської влади
30 квітня 1921 року – уряд ЗУНР виробив й запропонував Найвищій раді і Лізі Націй проект “Основ державного устрою Західноукраїнської республіки”
30 квітня 1932 року – за повідомленням ДПУ УСРР, у квітні в селах Андрушівка і Паріївка Плисківського району Вінницької області відбулися повстання 450 селян, з них 36 озброєних, підготовлені червоним партизаном Семенком (Осадчим) та бідняком Бабічуком.
Висувалися політичні вимоги: термінова органiзація сільських управ, мобілізація чоловіків призовного віку, формування військових сотень для допомоги сусіднім районам, проголошення свободи слова, зібрань, поновлення влади УНР, а також економічні вимоги: право вільної торгівлі, видача населенню в рахунок зарплати хлібопродуктів, восьмигодинний робочий день.
У селі Паріївка повстанці розігнали сільраду, створили сільську управу з шести бідняків. Силами ОДПУ повстання придушили, поновили роботу сільради, арештували 78 активних учасників, з них 45 звільнили після допиту
30 квітня 1932 року – свідчення Голодомору: відбулися напади голодуючих селян на зерносховища, кагати та хлібопекарню.
У селі Глибока Прилуцького району Чернігівської області група призовників у кількості 15 осіб вчинила напад на кагати та розібрала 100 пудів картоплі. В селах Білошапка та Сергіївка того ж району від 400 до 500 колгоспників розібрали 500 пудів картоплі. В селі Романівка Гадяцького району Харківської області натовп голодних селян увірвався на хлібопекарню колгоспу та забрав недопечений хліб
30 квітня 1986 року – радянська газета “Правда” тільки на п’ятий день після катастрофи на Чорнобильській АЕС надрукувала першу інформацію з цього приводу. Повідомлялося, що на станції “пошкоджено реактор” і відбувся “деякий витік радіоактивних речовин… Три інші енергоблоки зупинені, справні і перебувають в експлуатаційному резерві. При аварії загинуло дві особи. Вжито першочергових заходів щодо ліквідації наслідків аварії. Наголошувалось, що на даний час радіаційна обстановка на електростанції і прилеглій місцевості стабілізована, потерпілим подається необхідна медична допомога. Жителів селища АЕС і трьох сусідніх населених пунктів евакуйовано”.
www.istpravda.com.ua
