До Дня захисника України на Е-архіві визвольного руху avr.org.ua виклали у вільний доступ 63 документи ОУН, знайдені закопаним в бідоні у лісі на Хмельниччині. Інформаційні матеріали українських повстанців, набрані підпільницями-друкарками з позивними «Лариса» і «Тамара», понад 60 років пролежали в землі.
Речі з відкопаного бідона
Бідон з документами випадково відкопали на краю лісу біля села Кадиївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та влітку 2014 року передали в архів Центру досліджень визвольного руху. Загалом там був 81 документ, 18 з яких ще знаходяться на реставрації, а також шматки тканини, декілька десятків пар нових жіночих бавовняних панчіх, ніж, набір для гоління (лезо, помазок, півпляшки одеколону), близько десятка новеньких кишенькових дзеркалець і дещо із посуду.
«Особливість цього архіву ОУН в тому, що його знайшли поза межами Західної України. За весь час на Хмельниччині було знайдено всього два схожих архіви, один з яких ми сьогодні публікуємо онлайн», — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.
Документи закопали не раніше 1950 року, в основному це інформаційні видання підпілля ОУН — брошури та листівки, а також зошити із рукописними нотатками та фото. Більшість документів датуються 1945-1950 роками.
Особливу цінність для дослідників мають вісім фото підпільників, що діяли на півдні сучасної Хмельницької області. Частину із них вдалося ідентифікувати. Серед них — друкарка Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН Михайлина Голіната-«Тамара».
Фото друкарки-підпільниці Михайлини Голінати (позивний "Тамара")
«Відомо, що у 1948-1949 рр. “Тамара” перебувала в криївці у селі П’ятничани Орининського (нині — Чемеровецького) району Хмельницької області, де містилась друкарня Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. Тут вона друкувала тексти підпільних видань, множила їх на циклостилевому апараті, зшивала брошури, запаковувала у спеціальні торбини, в яких вони передавались для розповсюдження на території Кам’янець-Подільської, Вінницької та Київської областей. Через велику завантаженість покидати криївку “Тамара” могла лише зрідка», — розповідає Андрій Усач.
26 грудня 1949 р. криївку виявили радянські спецслужби і після збройного опору поранену друкарку «Тамару» захопили та направили в Орининську районну лікарню. Там підпільниця зірвала пов’язки із ран та померла, стікши кров’ю. На той час їй було 23 роки.
"Тамара" геройськи загинула за Україну, коли їй було всього 23 роки...
Молодша сестра «Тамари» Іванна Голіната-Король, теж учасниця підпілля ОУН, із якою Центру досліджень визвольного руху вдалось поспілкуватись, розповіла:«Коли Михайлина була в підпіллі ми зустрічалися періодично. Одного разу я спитала її чи вона не хоче легалізуватися. Відповіла словами Франка “I яке ж ти маєш право, черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине мiлiон?”»
www.cdvr.org.ua
