Український вимір Другої світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає (пост)радянська історіографія. Протягом 1939-1954 років в Україні велося 8 воєн, жертвами яких стало 8-10 мільйонів людей.
Про це йдеться у методичних матеріалах Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.).
Йдеться про такі конфлікти:
1) німецько-польська війна 1939–1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а потім – підпільна);
2) польсько-радянська війна 1939 р. (неоголошена, відома як «Визвольний похід в Західну Україну»);
3) радянсько-румунська війна 1940–1945 рр. (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у 1940 р., потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни);
4) німецько-радянська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, теж відома як «Велика Вітчизняна»);
5) німецько-українська війна 1941–1944 рр. (підпільна);
6) радянсько-угорська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської);
7) польсько-українська війна 1942–1947 рр. (підпільна);
радянсько-українська війна 1939–1954 рр. (підпільна).
Як пояснюють історики, усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, ставши її відгалуженнями та продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців в бойових діях поза Україною (наприклад у радянсько-фінській «Зимовій війні» 1939–1940 рр.) та у складі іноземних армій.
Безпосередньо перед початком Другої світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 р. (регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України.
В Українському інституті національної пам’яті наголошують, що для України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.
“За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати свою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія”, — вважають в УІНП.
Внаслідок війни Україна понесла надзвичайні втрати. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.
Нагадаємо, цього року Україна розпочинає відзначати 8 травня як День пам’яті та примирення та 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років».
Україна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:
