За 5508 років до Різдва Христового, Бог за переступ Його заповіді вигнав наших предків з раю, але по Своєму великому милосердю пообіцяв їм Спасителя (Бут. III, IV) і цю обіцянку неодноразово повторював (Бут. XXII, 18, 2. Цар. VII, 12 — 13), щоб підготувати людей до Його пришестя. Всі пророцтва щодо появи на світ Сина Божого збулися. Навіть пророки юдейські знали, що Він має народитися у Вифлеємі. Діва Марія чекала Сина, якого Бог обіцяв їй через ангела. Жила Марія в невеликому місті Назареті, мешканці якого — юдеї — перебували під владою римлян.
Перед народженням Месії римський імператор Август звелів по всій імперії провести перепис населення. Кожен мав піти до того міста, звідки походили його предки, і там записатися. Оскільки старець Йосиф і Діва Марія були з роду Давидового, то вони мали піти до Вифлеєму, міста Давидового.
Подорож була довга, майже 170 кілометрів, тож вони прийшли до міста, коли воно вже було переповнене людьми, які прибули сюди для перепису. І не було жодного місця, де можна було б зупинитися на ніч. І ходили вони від дому до дому, і ніхто не хотів їх прийняти.
Старець Йосиф і Марія змушені були зупинитися за містом у печері, куди пастухи заганяли в негоду своїх овець. Настала ніч. І тут збулися пророцтва про народження Спасителя: «Ось Діва в утробі зачне і Сина народить, і назвуть Його йменням Еммануїл, що в перекладі є: з нами Бог» (Ісая, VII, 14. Матв. 1, 23).
У цій убогій печері народився у Діви Марії Син Ісус Христос, наш Спаситель. Вона Його сповила і поклала в ясла, де лежало сіно для годівлі овець. У полі ночували пастухи, які стерегли свою отару. Ангели Господні з’явилися навколо них, і слава Господня осяяла їх.
І перейнялись вони страхом великим, та ангел промовив до них: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме» (Лук. II, 14).
Коли ангели відлетіли на небо, пастухи сказали один одному: «Підемо до Вифлеєму і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь». І, поспішаючи, прийшли, і знайшли Марію та Йосифа і Немовля, яке лежало в яслах. Побачивши їх, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля це. І всі, хто чув, дивувались тому, що розказували їм пастухи.
А Марія зберігала всі ті слова, складаючи їх серці Своїм. Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як було сказано їм (Лук. II, 15 — 20).Перед народженням Ісуса з’явилась на сході від Вифлеєму зірка Його. Три мудреці зі Сходу прийшли до Єрусалиму й запитали: “Де є народжений Цар Іудейський? Бо ми бачили зірку Його на Сході і прийшли поклонитися Йому”. Цар Ірод почув це і дуже стривожився. Він зібрав первосвящеників і книжників та довідавсь від них, що Христос мав народитися у Вифлеємі, бо так писали пророки.
Тоді Ірод покликав до себе трьох мудреців і наказав, щоб вони пішли до Вифлеєму, довідались все про Немовля і, повернувшись, розповіли йому, бо й він хоче піти до Нього поклонитися. Зірка ж вказала мудрецям шлях до місця, де було Немовля Ісус, вони поклонились Йому і віддали свої дари: золото, ладан і миро.
Вночі ангел застеріг мудреців, щоб вони повертались до свого краю іншою дорогою. Ірод розсердився і наказав своїм воїнам піти до Вифлеєму і повбивати всіх дітей, яким ще не виповнилось двох років.
Він гадав, що серед убитих дітей буде Ісус. Але ангел з’явився уві сні Йосифові і сказав: “Устань, візьми Немовля і Матір Його та біжи в Єгипет, будь там, доки не скажу тобі, бо Ірод хоче шукати Немовля, щоб погубити Його”.
Йосиф все вчинив так, як наказав йому ангел. А Ірод за свій злочин був покараний, він невдовзі помер у страшних муках.
У пам’ять Різдва Господа нашого Ісуса Христа встановлено Церквою свято від часів апостолів. У IV ст. на місці печери Вифлеємської, яка була прославлена народженням Ісуса Христа, Рівноапостольна цариця Єлена побудувала храм. У V ст. Анатолій, патріарх Константинопольський, у VII — Сафроній і Андрій Єрусалимський, у VIII — Іоанн Дамаскін, Кузьма Маюмський і Герман, у X ст. — патріарх Царгородський та інші, імена яких невідомі, написали для свята Різдва Христового багато священних пісень, що їх сьогодні співає Церква.
Тропар свята: Різдво Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуму, бо ним ті, що звіздам служили, від звізди навчилися: Тобі, Сонцю Правди, поклонятися і визнавати, що Ти є Схід з неба. Господи, слава Тобі.
Хай здоров’я з Вами буде,
Хай Господь Вас не забуде,
Хай смачна кутя вдається,
У сім’ї добро ведеться,
Щоб весело і багато
Провели Різдвяне свято!!!
З СВЯТИМ ВЕЧОРОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
З повагою підготував настоятель Храму святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла м. Чигирин протоієрей Василь Циріль
