У Вінниці презентують книгу відомого суспільно-політичного діяча Івана Геля «Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття»: історію опору 1950—1980-х років.
6 листопада, середа
18:00
Книгарня «Є», вул. Соборна, 89
Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників. Усе це відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.
«Читаючи “Виклик системі”, можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції», — каже упорядник видання Ірина Єзерська.
Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.
Видання надруковане в рамках проекту «Наш формат історії» — спільного проекту Центру досліджень визвольного руху, Мистецької агенції «Наш формат» та львівського видавництва «Часопис». Минулого року проект, зокрема, видав історію збройної боротьби українців проти тоталітаризму «Перемога або смерть: український визвольний рух 1940—1960-х років”, написану київським істориком Іваном Патриляком.
Організатори: Центр досліджень визвольного руху, книгарня «Є», Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів), видавництво Часопис (Львів), мистецька агенція «Наш формат».
Довідка
Іван Гель (1937—2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів (1965—1968, 1972—1987), правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987). Був одним із найактивніших видавців і розповсюджувачів самвидаву, за що його ще називали самвидавним Іваном Тиктором. Після виходу на волю, будучи глибоко віруючою людиною, всі сили спрямував на легалізацію катакомбної Української греко-католицької церкви. Стає головою Комітету захисту УГКЦ (1987) і редактором його друкованого органу «Християнський голос», надає рухові за легалізацію динамічності, масовості та організованості. Зусилля не були марними і завершилися виходом УГКЦ з підпілля у 1989 році. Разом з тим був відповідальним секретарем журналу «Український вісник», першим заступником голови Львівської обласної ради (1990—1994), головою Львівської обласної комісії з відновлення прав реабілітованих (1994—2002). Однак державні посади ніколи не приваблювали Івана Геля, він більше уваги приділяв роботі з молодим поколінням, читав спецкурс з історії визвольного руху другої половини XX століття у Львівському університеті. Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), IV ступеня (2006).
www.cdvr.org.ua
