УПА "зрівняла в правах" на українській землі червоних і коричневих окупантів
9 травня 1943 року загін майже із 400 карателів напав на село Яполоть Костопільського району на Рівненщині. Місцеві селяни не виконали “континґенту” — накладених німецькою окупаційною владою поставок м’яса, молока, масла й інших продуктів. Солдати били селян, виводили з хлівів свиней, худобу, підпалили дві хати. Окупантів заскочила сотня “Романа” — підрозділ Української повстанської армії, що стаціонував у довколишніх лісах. Бій тривав понад 6 год. Нападників вибили із села, загинули 35 німецьких солдатів.
— З літа 1942 року по осінь 1944-го загони УПА провели понад дві тисячі боїв проти німецьких військ, — стверджує 65-річний Олександр Денищук із Рівного, який упродовж 20 років записував спогади повстанців, вивчав архіви. Цьогоріч він видав двотомник про боротьбу УПА проти нацистів. — Повстанці знищили щонайменше 12 тисяч нацистських солдатів і офіцерів. У боях з гітлерівцями загинуло майже дві з половиною тисячі упівців.
Навесні 1943 року УПА звільнила від німецької окупаційної адміністрації десятки населених пунктів на Волині та Рівненщині. Зокрема, містечка Володимирець, Степань, Дубровицю, Деражне, Олику, Цумань, Горохів й околиці. У березні постала так звана Колківська республіка — визволена від німців територія у 2,5 тис. кв. км із центром у містечку Колки, тепер Маневицького району Волинської області. На в’їзді до Колок установили табличку, що містечко оголошується столицею України до визволення Києва від нацистів.
У містечку відбувався вишкіл для командирів УПА, діяли друкарні, шпиталь, майстерні, відновлено електростанцію. У клубі відбувалися збори, концерти, читали лекції. З вересня розпочалося навчання дітей. Загони самооборони із місцевих жителів відповідали за дотримання громадського порядку.
Лише у вересні–жовтні 1943 року партизани з Колківської республіки провели 47 боїв з окупантами. Знищили понад 1,5 тис. німецьких солдатів і офіцерів. Колківську республіку німці розгромили в листопаді 1943 року. Використовували авіацію й танки. Незадовго перед розгромом у повстанській друкарні видали букваря…
На Рівненщині один із найбільших боїв УПА з німцями відбувся 21–22 квітня 1943 року на каменоломні в Яновій Долині Костопільського району.
— Відділи “Дубового”, “Яреми”, “Острого”, “Гамалії”, “Наливайка” напали вночі, — продовжує Олександр Денищук. — Спалили два залізничні мости, склади. Захопили тонну вибухівки, яку використовували в кар’єрі. Було вбито понад півтисячі нацистських солдатів і польських поліцаїв. Останніх німці стали набирати на службу, коли українська поліція пішла до лісу.
А восени 1943-го в селі Новий Загорів Локачинського району на Волині 44 вояки із чоти “Берези” із куреня “Остапа” забарикадувалися в місцевому монастирі. Німецькі війська проти них використовували артилерію, бомбардувальники та танкетки. Монастир штурмували майже 3 тис. німців. Бій тривав три доби. 29 повстанців загинули, решта прорвалася до лісу.
— Улітку та восени 1943 року в операціях проти УПА німці лише на Рівненщині задіяли два бронепоїзди, 50 танків і бронемашин, 27 літаків, 10 моторизованих батальйонів з важкою зброєю та артилерією, стверджують місцеві історики.
У лавах УПА воювали люди різних національностей, зокрема грузини, узбеки та росіяни.
— Це були колишні радянські солдати, що дісталися до українських повстанців із німецького полону, — розказує Олександр Денищук. — Відома й така історія: Герой Радянського Союзу Іван Кілюшик із села Острів теперішнього Володимирецького району на Рівненщині в УПА пішов після демобілізації з Червоної армії. 1947-го його засудили, а згодом разом із батьками заслали в Іркутську область у Росії.
Віктор ГОМОЛЬ, www. gazeta.ua
