У двох храмах УПЦ (Московського патріархату) на території Монастирищенського району Черкаської області мову богослужінь змінено з церковнослов’янської на українську.
Про це повідомляє Gazeta. ua.
На зборах громади 136 мешканців сіл Халаїдове, Терлиця, Тарнава та Дібрівка підписалися під зверненням до владики Уманського і Звенигородського Пантелеймона, щоб у двох храмах на території цих сіл служба велася українською. І отримали дозвіл.
“Люди захотіли службу українською, бо на церковнослов’янській мові їм важко розуміти, – зазначив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Халаїдовому Микола Богуславський. – Одна жінка, послухавши вінчання українською, підійшла й каже: “Батюшка, я 20 років вінчання чула, але не знала, про що говорять. А тепер усе зрозуміла”.
За словами настоятеля, богослужіння українською мовою було санкціоноване ще 1921 року. Синод єпископів України дозволив це робити у парафіях, де цього бажають люди більшістю у дві третини голосів.
“Мова виховує патріотизм, – підкреслив Богуславський. – Я читав книжку закарпатського письменника Івана Хланти. Він наводить такий приклад. У церкві священик говорить “І ще молимось за Богом бережену Українську державу і військо її”. А по-слов’янськи це звучить так: “Еще молимся о Богохранимей стране нашей и воинстве ея”. Cлов’янський варіант не викликає у людини патріотичних емоцій”.
“Двоє людей звинуватили нас у тому, що хочемо перейти до Київського патріархату, – зазначив настоятель. – Але це не так. Владика Черкаський Софроній сам читає Євангеліє й акафіст українською, і це нікого не дивує. Я пам’ятаю його слова “Ми, мабуть, єдиний народ на світі, який соромиться своєї мови”.
