2-й Запорізький піший полк під командуванням полковника Петра Болбочана був одним з найкращих бойових підрозділів Армії УНР. На прапорі полку довкола тризуба був напис «З вірою твердою в конечну перемогу – вперед, за Україну!».
10 квітня 1918 року штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР — випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. Петро Болбочан призначений командиром Кримської групи Армії УНР на правах дивізії.
.Крим взяли блискавично і надзвичайно успішно. Болбочан з розгону здобув стару ханську столицю Бахчисарай і деякі менші міста.
24 квітня 1918 року, через два дні після звільнення Джанкою, Кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра БОЛБОЧАНА звільнила від більшовиків і Сімферополь. Прапорщик Манкевич у книзі “Слідами новітніх запорожців” писав про цю подію: «Ніде в усій сій Україні нас не зустрічали з таким ентузіазмом, з такими оваціями, з таким захопленням, як робили це в Сімферополі та інших зайнятих кримських місцинах».
А пояснення цій радості звільнення від більшовиків просте – як червоний, так і білий терор залишав після себе десятки тисяч жертв. Українців же зустрічали як визволителів, бо вони не мстилися цивільному населенню і з полоненими поводили себе по-людськи.
Долучивши до себе кілька “чамбулів” татарських добровольців, Болбочан націлився на Севастополь, але тут втрутились німці, які хотіли мати Крим під своїм контролем. До того ж, українська дипломатія на переговорах не включила півострів до складу УНР…
