Стоник Павло Гарячий був родом з Канівського району сучасної Черкаської області
У Кременецькій міській бібліотеці ім. Юліуша Словацького Роман Коваль і кобзар Тарас Силенко презентували фільм “Стеком і шаблею” і книгу “Кармелюки”, в якій розповідається про сотника Кармелюцького куреня Армії УНР Павла Гарячого, який у травні 1919 році звільняв Кременець та кременецькі села Катеринівка і Матвіївці від більшовиків, а в 1942 – 1943 рр. був заступником директора лісотехнічної школи села Білокриниця, що неподалік Кременця. Він викладав не тільки лісництво, а й тактику бою та оборони. Павло Гарячий залишив по собі добру пам’ять, зокрема про нього із вдячністю згадували учасники Визвольних змагань 1940-х – 1950-х рр. Микола Чорнобай, Василь Михальчук, Анатолій Грицаюк та Всеволод Савчук. Чи не всі вихованці сотника Гарячого пішли в УПА.
16 червня 2003 р. з ініціативи викладача історії лісотехнічного коледжу Валентина Мазурка та Василя Олійника на стіні центрального корпусу було відкрито меморіальну дошку Павлові Гарячому. У відкритті взяли участь директор коледжу Степан Іваницький, заступник директора Микола Ляховець, учасник Визвольних змагань Анатолій Грицаюк-“Цьвах”. Освятив пам’ятну дошку отець Микола, настоятель храму УПЦ Київського Патріархату села Білокриниця.
13 січня цього року виповнилося 120 років від дня народження Павла Гарячого. На жаль, громадськість промовчала цей ювілей, як і 70-ту річницю смерті героя – 23 лютого 1943 року німці розстріляли Павла Гарячого на подвір’ї кременецької тюрми. І все ж, хоч із запізненням, але завдяки Історичному клубові “Холодний Яр” Павла Гарячого та його побратимів вшановано.
Повертаючись із тернопільського турне містами Гусятин, Заліщики, Борщів та Чортків, Роман Коваль 1 квітня знову заїхав до Кременця, де разом з Тарасом Силенком провів виховний урок із сотнею студентів лісотехнічного коледжу, розказавши про Визвольні традиції, які колись плекали в цьому навчальному заході, зокрема і про Павла Гарячого, який виховав цілу плеяду борців, які в лавах ОУН і УПА продовжили змаг на Українську державу. Допомогли гостям краєзнавець Василь Олійник, депутат Тернопільської міської ради Сергій Сімчук, директор коледжу Микола Ляховець та його заступники Людмила Онищук й Ельхам Керімов. Викладачі та студенти одноголосно проголосували за пропозицію Романа Коваля звернутися до міського голови Кременця з проханням найменувати одну з вулиць у новому мікрорайоні на вулицю Павла Гарячого.
Роман Коваль, Василь Олійник, Петро Билина і Тарас Силенко вшанували героя хвилиною мовчання в колишній кременецькій тюрмі, на подвір’ї якої він загинув. Василь Олійник розповів, що Павло Гарячий боровся до останнього – вихопив у німця автомат, але осічка вирішила долю героя.
Слід сказати, що під час презентації фільму “Стеком і шаблею” 30 березня у кінотеатрі ім. Тараса Шевченка в м. Гусятині міський голова Михайло Савчук пообіцяв відгукнутися на прохання Роман Коваля і назвати одну з вулиць у новому мікрорайоні Гусятина іменем Михайла Гаврилка.
Організаторами презентацій фільму “Стеком і шаблею” та книг Романа Коваля у Кременці, Гусятині, Заліщиках, Борщеві та Чорткові виступили громадське об’єднання “Зарваницька ініціатива”, Історичний клуб “Холодний Яр” та Всеукраїнський комітет захисту української мови. Вів презентації депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна, який найбільше доклав зусиль, щоб його земляки відкрити для себе нові сторінки історії Визвольної боротьби.
Історичний клуб “Холодний Яр”
