29 березня 1933 року відомий валійський журналіст Ґарет Річард Воен Джоунс ( Gareth Richard Vaughan Jones ) уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932—1933 роках відбувся Голодомор. Його репортаж був надрукований у багатьох газетах, включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post».
Він поступив до Абериствитського коледжу, звідти до Страсбурзького університету (1923-1925 рр.), і нарешті до Триніті-коледжу в Кембриджі (1926-1929 рр.), який він закінчив з відзнакою за вивчення німецької, французької, та російської мов. Враховуючи рідну вельську та англійську мови, Ґарет вільно володів п’ятьма мовами.
В 1930 році він став радником з питань міжнародної політики колишнього ліберального прем’єр-міністра Великобританії Девіда Ллойд Джорджа. Наступного року Ґарет вже працював помічником Айві Лі, радника з публічних відносин Рокфелера, Пенсильванської залізниці, Крайслера та інших американських підприємств. Лі, який добре знав Росію, попросив Ґарета супроводжувати Джека Хайнца II, онука засновника компанії Heinz в подорожі до СРСР.
- Ґарет Джоунс
Під час третьої та останньої подорожі до Радянського Союзу в березні 1933 року Ґарет знехтував попередженням посольства і забороною ОДПУ на в’їзд іноземним журналістам до України та нелегально відправився у подорож. Ґарет записав в щоденнику про зустріч з Малькомом Маггеріджем у Москві перед початком подорожі. Поки Ґарет перебував в Україні, Маггерідж написав три статті для Манчестер гардіан, однак вони були надруковані наприкінці місяця без імені автора, сильно відредаговані та розміщені глибоко в середині газети. Повернувшись до Берліна, 29 березня 1933 року Ґарет зробив відомий прес-реліз, який був надрукований багатьма газетами, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian: “Я пройшов через безліч сіл і дванадцять колгоспів. Скрізь я чув плач: «У нас немає хлібу. Ми помираємо! Цей плач лунає по всій Росії; на Волзі; в Сибіру; в Білорусі; в Центральній Азії та Україні — Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду.”
“Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі, я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОДПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вночі через велику кількість відчайдушних через голод людей. Іноземний експерт з Казахстану сказав мені, що близько 5 000 000 з 11 000 000 тамтешніх жителів померли від голоду. Окрім диктатора Йосипа Сталіна, голодаючі ненавидять Джорджа Бернарда Шоу за його оповідання про вдосталь їжи, яку вони начебто мають, але їжі нема, і селяни надто слабкі для роботи в полі.”
В 1935 році в подорожі до Внутрішньої Монголії Ґарета супроводжував доктор Герберт Мюллер, на якого, як було згодом з’ясовано, SIS вела справу з 1917 до 1952 рр. і який був агентом комуністичного інтернаціоналу в Китаї.
Герберт Мюллер був звільнений через два дні після захоплення. Ґарет Джоунс був застрілений через 16 днів після захоплення, напередодні свого 30 дня народження…
Посилання на відеоролик: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=ODsV2V2Phyg
