12 лютого помер Геннадій Йосипович Удовенко — український дипломат і політик, народний депутат України 3-го і 4-го скликань. Був міністром закордонних справ України, головою Народного Руху України (з 1999 до 2003 р.), 52-м президентом Генеральної асамблеї ООН, членом Ради президентів Генеральної асамблеї ООН.
Народився 22 червня 1931 (Кривий Ріг); українець; батько Йосип Петрович (1900—1978) — гірничий інженер; мати Марія Максимівна (1888—1973) — домогосподарка; дружина Діна Григорівна Бутенко — колишня завідувачка парникового комбінату ВДНГ УРСР; дочка Олена (1954) — науковий працівник Києво-Печерського заповідника.
Освіта: Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет міжнародних відносин (1954), історик-міжнародник; аспірантура Українського НДІ економіки і організації сільського господарства (1958-59).
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 від Блоку «Наша Україна», № 31 в списку, член НРУ.
Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002-квітень 2006 Блоку В.Ющенка «Наша Україна», № 3 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002-вересень 2005, уповноважений представник фракції з червня 2002), уповноважений представник фракції НРУ (з вересня 2005), голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).
Народний депутат України 3-го скликання березень 1998-квітень 2002 від НРУ, № 3 в списку. На час виборів: Міністр закордонних справ України. Член фракції НРУ (травень 1998-лютий 1999), керівник фракції НРУ (першої) (з березня 1999; з квітня 2000 — фракція НРУ); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 1998).
1952-55 — секретар Міністра, секретар колегії, Міністерство промисловості будівельних матеріалів УРСР. 1955-58 — голова («тридцятитисячник»), колгосп ім. Дзержинського, с. Домантівка Сквирського району Київської області. 1958-59 — аспірант, Український НДІ економіки і організації сільського господарства, м. Київ. 1959-65 — 1-й секретар, радник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР. 1965-71 — працівник секретаріату, Відділення ООН у Женеві. 1971-77 — член колеґії, начальник відділу кадрів, начальник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР. 1977-80 — директор Управління (Д-2), Секретаріат ООН, м. Нью-Йорк. 1980-85 — заступник Міністра, МЗС України. З січня 1985 — Надзвичайний і Повноважний Посол. лютий 1985-91 — Постійний Представник України при ООН, м. Нью-Йорк. 1991-92 — заступник Міністра закордонних справ України — Постійний Представник України при ООН, м. Нью-Йорк. вересень 1992-серпень 1994 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі. 25 серпня 1994-17 квітня 98 — Міністр закордонних справ України. Президент 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень 1997-вересень 1998). Представляв Україну на численних сесіях і конференціях ООН та інших міжнародних організацій. Головував на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки, Економічної і Соціальної Ради ООН. Обирався Головою економічного і спеціального політичного комітетів Генеральної Асамблеї ООН.
Був членом Ради національної безпеки при Президентові України, член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996-квітень 1998).
березень-травень1999 — в.о. голови НРУ, травень 1999-травень 2003 — голова НРУ.
Кандидат у Президенти України на виборах 1999 року. У 1-му турі 319778 голосів (1.22%), 7-е місце серед 13 претендентів.
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол. Почесний доктор Бриджпортського університету (1997, США), Українського вільного університету в Мюнхені (1997).
Володів англійською, французькою, польською мовами.
