«Прогностична оцінка поточного 1483 року» (лат. Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis) —астрологічний памфлет ректора Болонського університету, уродженця галицького міста Дрогобича доктора Юрія Дрогобича (справжнє прізвище – Котермак). Це – перша відома друкована книжка українського автора.
Мова книги — латинська. Повна назва: «Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris» («Прогностична оцінка поточного 1483 p. магістра Юрія Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини славетного Болонського університету»).
Друк книги датовано 7 лютого 1483 р. з римської друкарні Еухаріуса Зільбера. Книга невелика за обсягом — 10 сторінок формату 18,5 × 13 см.
На думку фахівців, наклад книги міг становити перші сотні примірників. Однак, до нашого часу дійшло два оригінальних примірника книги Ю.Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року»:
*один у бібліотеці Ягеллонського університету у Кракові,
*другий належить Штутґартській крайовій бібліотеці, але постійно зберігається у бібліотеці богословського факультету Тюбінґенського університету. Знайдений українською журналісткою та бібліографом Ганною Чикаленко-Келлер.
За змістом і оформленням перша друкована книга, написана українським автором, стоїть на одному рівні з аналогічними західноєвропейськими друкованими виданнями того часу.
За змістом «Прогностична оцінка поточного 1483 року» — це астрологічний календар. На основі аналізу взаємного розташування небесних світил і оцінки різних небесних явищ автор робить передбачення про земні події. В XV — XVII ст. Юрій Дрогобич, так само як і Джордано Бруно, Тихо Браге, Френсіс Бекон, Йоганнес Кеплер, Томазо Кампанелла та інші займалися астрологією, заробляючи на продажах своїх робіт публіці.
На початку «Прогностика…» вміщена віршована присвята Юрія Дрогобича тодішньому римському папі Сикстові IV. Вступний вірш-присвята написаний елегійним дистихом (поєднання гекзаметра з пентаметром). Юрій Дрогобич турбується долею людського роду, оспівує розум, який людину «звеличує над світом», дає їй «могутню владу».
У трактаті автор подає також відомості із різних природничих наук. Зокрема, визначено з точністю до години і хвилини час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, подано певні вказівки про видимий рух планет. Заслуговують на увагу наведені у книжечці відомості з географії.
Ще у вступі Юрій Дрогобич надзвичайно сміливо, як для його часу, однозначно стверджує пізнаваність Світу:
«Хоч і далекі від людей простори неба, та не такі віддалені від розуму людського. Ми знаємо із наслідків про їхні причини, а з цих останніх наслідок пізнаємо».
Зокрема, Юрій Дрогобич описує розташування Сонця, Місяця і зірок «у Константинополі, Кафі, Вільнюсі та Москві, містах славного князівства Литовського і по всій Малій Азії», а також «у Кракові, Познані — містах славного королівства Польщі, Львові і Дрогобичі — містах Русі, Буді і Кошицях — Угорщини, Вроцлаві і Нисі — Сілезії, Неаполі і Таренті — Апулії і по всій Сицилії та Калабрії». Аналогічний опис подано і для численних міст Італії, найбільших міст Німеччини, а також Парижа.
В одному з розділів Юрій Дрогобич дає політичну оцінку стану окремих країв, яким «загрожує війна», серед них«місцевості біля берегів моря і навпроти Малої Азії, такі як Русь, Поділля, Волощина і місцевості татар».Показово, що Ю.Дрогобич чітко виділяє Львів і Дрогобич, які він зараховує не до Польщі, а до Русі, під якою він розуміє «Руське королівство» — володіння колишнього галицько-волинського короля Данила.
Видавав Юрій Дрогобич й інші трактати з астрології. Видав він також книгу і про Україну – «Прогностик», яка відома лише в одному примірнику. З 1487 року він працював професором медицини Ягелонського університету й мав чин королівського лікаря. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності – Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. В бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича, а у Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 р., переписаний німецьким гуманістом Г.Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною і середньовічною літературою.
Серед студентів Юрія Дрогобича був і майбутній видатний астроном родом з Польщі – Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи – геліоцентричного.
