На 51-річного Олександра Середюка рівняються і зовсім ще юні волинські козаки...
На адресу “Козацького краю” надійшов лист-звіт про ще “гарячу” новину – повернення з морського походу козаків отамана Олександра Середюка з “Школи козацького гарту”. Волинські друзі-козаки попросили опублікувати його у нашому виданні, тож із задоволенням йдемо їм назустріч. Отже, слово – волинянам…
Нещодавно з морського козацького походу повернувся відомий на Волині краєзнавець і письменник, дослідник українського козацтва, автор відомої монографії про феномен українського козацтва «Лицарі Сонця», отаман молодіжної громадської організації «Школа козацького гарту» – Олександр Середюк. На запрошення харківського козака Непийпива, який власним коштом і власними силами з козаками уже другий рік поспіль виготовляє козацькі човни-чайки, Олександр не вагаючись дав згоду взяти участь у незвичайному поході-експедиції по святих місцях козацької слави. Адже дослідника перш за все цікавило, а тому і манило у невідому подорож, як же насправді ходили козаки на своїх знаменитих чайках в походи, які труднощі і небезпеки їх чатували тощо.
Спорядивши чайку на березі острова Хортиця, що на Запоріжжі, козацька залога вирушила вниз по Дніпру через Каховське море до с.Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Понад сто п’ятдесят кілометрів довелось подолати сміливим козакам Дніпровськими порогами і Каховським морем, поки дісталися до наміченої кінцевої мети. При цьому, козакам довелось не тільки йти на вітрилах, а й налягати на весла, так як в більшості днів тоді стояла по всій Україні шалена спека і вітер не наважувався порушувати усталену спеку і допомогти сміливцям. А одного дня довелось пережити навіть шторм – саме тоді, коли були посередині Каховського моря. Проте, умілі дії капітана-отамана Непийпива та злагоджені і рішучі дії залоги сприяли успішному причалюванню до берега біля Нікополя. Тут їх з радістю зустріли Нікопольські козаки Лисогорського полку. І як подобає, своїх побратимів вони нагодували і спати вклали у безпечному місці…
За селом Капулівка на високому пагорбі височіє пам’ятник і курган-могила легендарному кошовому отаману Запорозької Січі – Івану Сірку. Козацька залога, вийшовши із чайки, низько вклонилася знаменитому козаку-характернику.
Після такого морського походу на козацькій чайці, хоч і в зменшеному масштабі, залишаться не тільки приємні спогади і фото-відео-матеріали, а й чималий досвід ходіння на козацькому човні по Дніпру і небезпечному морю. Цей досвід знадобиться для того, щоб наступного року, збудувавши ще декілька чайок, запровадити такі походи-експедиції традиційними для учнів та студентів гімназій і ліцеїв, «Школи козацького гарту» і всіх бажаючих випробувати себе. Адже справжнім козаком вважається лише той, хто пройшов піший чи морський козацький похід.
Тож гартуйтесь, хлопці, до козацьких звитяг, щоб можна було з честю виконати священний обов’язок у захисті своєї Батьківщини.
___________________________________
Наталка Антонова,
прес-секретар Музею історії
сільського господарства Волині-скансен
